Стишовіт

Стишовіт
Стишовіт
Загальні відомості
Статус IMA	затверджений (А)[d]
IMA-номер	IMA1967 s.p.
Абревіатура	Sti
Хімічна формула	SiO₂
Nickel-Strunz 10	4.DA.40
Dana 8	4.4.1.9
Ідентифікація
Сингонія	тетрагональна сингонія
Просторова група	кристалографічна група 136d
Твердість	7,5—8
Прозорість	прозорий
Густина	4,35
Інші характеристики
Подібні мінерали	коесит, ; шоковий кварц
Названо на честь	Sergey Stishovd
	Стишовіт у Вікісховищі

Стишовіт^[7] — мінерал групи рутилу, щільна модифікація оксиду кремнію (кремнезему).

Назва походить від прізвища радянського дослідника Сергія Михайловича Стишова, який першим синтезував його^[5].

Синоніми: стиповерит.

Опис

Хімічна формула: SiO₂.

Сингонія тетрагональна. Дитетрагонально-дипірамідальний вид. Форми виділення: субмікроскопічні волокнисті аґреґати, голчасті, рідше пластинчасті кристали. Твердість — 7,5-8. Густина — 4,35. Це на 64 % більше, ніж у кварцу, та на 45 % більше густини іншої ущільненої модифікації кремнезему — коеситу. Може бути одержаний штучно при дії великого тиску (понад 160 тис. атм.) і т-ри 1200—1400 °C на звичайний оксид кремнію, а також трапляється в метеоритній речовині. Гіпотетично може утворюватися на глибинах близько 100 км.

Поширення

Знайдений в пісковиках метеоритного кратера Каньйон Диявола (штат Аризона, США), у Баварії (ФРН), Сибіру (РФ). Супутні мінерали: коесит, лешательєрит, шоковий кварц.

Штучне одержання

До недавнього часу єдині відомі випадки стишовіту в природі сформувалися при дуже високих ударних тисках (> 100 кбар, або 10 ГПа) та температурах (> 1200 °С), що виникають під впливом метеорита на кварцову породу. У діамантах знайдені фрагменти стишовіту^[8]. Постшистовітові фази були виявлені в мантійних породах надвисокого тиску^[9]. Стишовіт також може бути синтезований шляхом дублювання цих умов у лабораторії або ізостатично, або через шок (див. Шоковий кварц)^[10]

Див. також

Примітки

↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
d:Track:Q26224004 d:Track:Q13651104
↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
d:Track:Q912887 d:Track:Q3314880 d:Track:Q59767631 d:Track:Q110360213
↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
d:Track:Q15221937 d:Track:Q6395268 d:Track:Q2463831
↑ ^а ^б mineralienatlas.de
d:Track:Q1936589
↑ ^а ^б ^в ^г Webmineral - Stishovite (англ.)
↑ http://www.handbookofmineralogy.org/pdfs/stishovite.pdf
↑ Г. Кульчицька, Д. Черниш, Л. Сєтая. Українська номенклатура мінералів / відп. ред. О. Пономаренко. — К. : Академперіодика, 2022. — С. 333. — ISBN 978-966-360-463-3.
↑ Wirth, R.; Vollmer, C.; Brenker, F.; Matsyuk, S.; Kaminsky, F. (2007). Inclusions of nanocrystalline hydrous aluminium silicate "Phase Egg" in superdeep diamonds from Juina (Mato Grosso State, Brazil). Earth and Planetary Science Letters. 259 (3–4): 384. Bibcode:2007E&PSL.259..384W. doi:10.1016/j.epsl.2007.04.041.
↑ Liu, L.; Zhang, J.; Greenii, H.; Jin, Z.; Bozhilov, K. (2007). Evidence of former stishovite in metamorphosed sediments, implying subduction to >350 km (PDF). Earth and Planetary Science Letters. 263 (3–4): 180. Bibcode:2007E&PSL.263..180L. doi:10.1016/j.epsl.2007.08.010. Архів оригіналу (PDF) за 17 липня 2010. [Архівовано 2010-07-17 у Wayback Machine.]
↑ J. M. Léger, J. Haines, M. Schmidt, J. P. Petitet, A. S. Pereira & J. A. H. da Jornada (1996). Discovery of hardest known oxide. Nature. 383 (6599): 401. Bibcode:1996Natur.383..401L. doi:10.1038/383401a0.

Література

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
Лазаренко Є. К., Винар О. М. Стишовіт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
Стишовіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання

Портал «Геологія» Портал «Мінералогія»

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q13651104"><i_class="wef_low_priority_links">[[:d:Q26224004|International_Mineralogical_Association_-_Commission_on_new_minerals,_nomenclature_and_classification]]</i>_[http://cnmnc.main.jp/IMA_Master_List_(02-2013).pdf_The_IMA_List_of_Minerals_(February_2013)]<span_class="wef_low_priority_links">_—_2013.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q26224004]][[d:Track:Q13651104]]</div>-1] International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
d:Track:Q26224004 d:Track:Q13651104

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13442814"_data-entity-id="Q110360213"><i_class="wef_low_priority_links">[[:d:Q59767631|Warr&nbsp;L.&nbsp;N.]]</i>_[[:d:Q110360213|IMA–CNMNC_approved_mineral_symbols]]_//_''[[:d:Q3314880|Mineralogical_Magazine]]''<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Cambridge_University_Press|Cambridge_University_Press]],_2021._—_Vol.&nbsp;85._—_P.&nbsp;291–320._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/0026-461X_0026-461X];_[https://www.worldcat.org/issn/1471-8022_1471-8022]_—_[http://dx.doi.org/10.1180/MGM.2021.43_doi:10.1180/MGM.2021.43]</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q912887]][[d:Track:Q3314880]][[d:Track:Q59767631]][[d:Track:Q110360213]]</div>-2] Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
d:Track:Q912887 d:Track:Q3314880 d:Track:Q59767631 d:Track:Q110360213

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076_citetype_Q72610003"_data-entity-id="Q15221937"><i_class="wef_low_priority_links">Ralph&nbsp;J.,_Nikischer&nbsp;T.,_Hudson_Institute_of_Mineralogy</i>_[[:Mindat.org|Mindat.org]]:_The_Mineral_and_Locality_Database<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:en:Keswick,_Virginia|[Keswick,_VA]]],_[[:en:Coulsdon|Coulsdon,_Surrey]]:_2000.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q15221937]][[d:Track:Q6395268]][[d:Track:Q2463831]]</div>-3] Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
d:Track:Q15221937 d:Track:Q6395268 d:Track:Q2463831

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076"_data-entity-id="Q1936589">[http://www.mineralatlas.eu/_mineralienatlas.de]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q1936589]]</div>-4] а ^б mineralienatlas.de
d:Track:Q1936589

[Webmineral-5] а ^б ^в ^г Webmineral - Stishovite (англ.)

[[http://www.handbookofmineralogy.org/pdfs/stishovite.pdf_http://www.handbookofmineralogy.org/pdfs/stishovite.pdf]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-6] ttp://www.handbookofmineralogy.org/pdfs/stishovite.pdf

[7] Г. Кульчицька, Д. Черниш, Л. Сєтая. Українська номенклатура мінералів / відп. ред. О. Пономаренко. — К. : Академперіодика, 2022. — С. 333. — ISBN 978-966-360-463-3.

[8] Wirth, R.; Vollmer, C.; Brenker, F.; Matsyuk, S.; Kaminsky, F. (2007). Inclusions of nanocrystalline hydrous aluminium silicate "Phase Egg" in superdeep diamonds from Juina (Mato Grosso State, Brazil). Earth and Planetary Science Letters. 259 (3–4): 384. Bibcode:2007E&PSL.259..384W. doi:10.1016/j.epsl.2007.04.041.

[9] Liu, L.; Zhang, J.; Greenii, H.; Jin, Z.; Bozhilov, K. (2007). Evidence of former stishovite in metamorphosed sediments, implying subduction to >350 km (PDF). Earth and Planetary Science Letters. 263 (3–4): 180. Bibcode:2007E&PSL.263..180L. doi:10.1016/j.epsl.2007.08.010. Архів оригіналу (PDF) за 17 липня 2010. [Архівовано 2010-07-17 у Wayback Machine.]

[10] J. M. Léger, J. Haines, M. Schmidt, J. P. Petitet, A. S. Pereira & J. A. H. da Jornada (1996). Discovery of hardest known oxide. Nature. 383 (6599): 401. Bibcode:1996Natur.383..401L. doi:10.1038/383401a0.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]