Тати
| Тати тат, тати, парси, дагли, лохіджіхон | |
|---|---|
| Кількість | близько 28 тис. осіб |
| Ареал |
|
| Близькі до | перси,талиші, осетини |
| Входить до | іранські народи |
| Мова | вання, азербайджанський, дагестанські, російська |
| Релігія | мусульмани-шиїти та-сунізм |
Тати (варіанти назв: кавказькі перси, закавказькі перси) — іранський етнос, проживає в Азербайджані та Росії (переважно на півдні Дагестану). варіанти самоназв (залежно від регіону) — тат, тати, парси, дагли, лохіджіхон. Розмовляють татською мовою, що відносять поряд з перською мовою, дарі та таджицькою мовою до південно-західної групи іранських мов. Серед татів також поширені азербайджанська та російська мови. Віруючі — мусульмани-шиїти, незначна кількість сунітів (населяють села на захід від міста Дербент[9]).
|
Мешканці восьми сіл в Табасарані — Джалкан, Рукал, Камах, Магатир, Зіднан, Гумейді, Мутаги і Білхади, що розташовані поблизу руїн міста, заснованого Анушірваном у зв'язку з Дербендскою стіною, говорять мовою татів, одного з діалектів древнеперсидскої мови. Це дає можливість вважати, що вони були жителями даного міста, але по руйнуванні його вони переселилися в навколишні села. У цьому місті поблизу села Більгяді є ворота дивовижної роботи: їх можна прийняти за Баб ал-Хадід (Залізні ворота), які часто трапляються в історії, а можливо саме село від них отримало назву, яка згодом стала Більгаді. Все населення магалів, розташованих між містами Шемаха, Кудіал (Куба), як то: Геуз, Лагич і Кошунлу у Ширванськім, Бармак, Шешпара, нижня частина Будуха в Кубинському повіті і весь повіт Бакинський, виключаючи шість сіл терекеме або туркменів, розмовляють тією ж мовою, що свідчить про їх перське походження. Оригінальний текст (перс.)
درصفحه 18 كتاب مذكور آمده است: هشت قريه در طبرسران كه جلقان و روكال و مقاطير و كماخ و زيديان و حميدي و مطاعي و بيلحدي باشد، در حوالي شهري كه انوشيروان در محل متصل به دربند تعمير كرده بود و آثار آن هنوز معلوم است، زبان تات دارند. ايضا" در صفحه 19 كتاب ياد شده آمده است: محالات واقع در ميان بلوكينشماخي و قديال كه حالا شهر قبه است، مثل حوض و لاهج و قشونلو در شيروان و برمك و شش پاره و پايين بدوق در قبه و تمام مملكت باكو سواي شش قريه ي تراكمه، همينزبان تات را دارند… قسم قربي مملكت قبه سواي قريه ي خنالق كه رباني عليحده دارد و ناحيه ي سموريه و كوره دو محال طبرسران كه دره و احمدلو ميباشند به اصطلاحاتمنطقه، زبان مخصوص دارند و اهالي ترك زبان را مغول مينامند . |
|
- ↑ Статкомітет Азербайджану. Архів оригіналу за 4 січня 2012. Процитовано 14 липня 2012.
- ↑ а б в г Ethnic composition of Azerbaijan 1999. Архів оригіналу за 27 червня 2015. Процитовано 14 липня 2012.
- ↑ а б в Національний склад Азербайджану по районах за переписом 2009. Архів оригіналу за 27 червня 2015. Процитовано 14 липня 2012.
- ↑ а б Информационные материалы об окончательных итогах Всероссийской переписи населения 2010 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ а б Всеросійський перепис населення 2010. Національний склад населення РФ 2010. Архів оригіналу за 1 лютого 2012. Процитовано 14 липня 2012.
- ↑ а б в г Всеросійський перепис населення 2002 року. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 24 грудня 2009.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|datepublished=(довідка) - ↑ За переписом 1989 р. в РРФСР було 19420 ратів (Демоскоп [Архівовано 26 жовтня 2019 у Wayback Machine.])
- ↑ Додатки до підсумками ВПН 2010 року в місті Москві. Додаток 5. Національний склад населення в адміністративних округах міста Москви[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ Історія освіти села Джалган[недоступне посилання з травня 2019]