Фірм
| Фірм | |
|---|---|
| лат. Firmus | |
| Народився | 4 століття |
| Помер | 375 |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | військовослужбовець |
| Посада | Римський узурпаторd |
| Батько | Нубельd |
Фірм (лат. Firmus) — ватажок союзу мавретанських племен Західної Кабілії, син Нубеля. Невдоволений, що спадкоємцем батька (за підтримки коміта Африки Романа) став інший син Нубеля — Саммак, підняв повстання, вбив Саммака і привласнив владу над Західною Кабілією собі. 372 року розпочав військові дії проти римлян. Досить швидко оволодів більшою частиною Мавретанії Цезарейської, зайнявши зокрема Ікосій, Контензе, Ламфокт та Медіан, захопив і частково зруйнував Цезарею[1]. Успіхам повстанців сприяла активна підтримка з боку населення римських провінцій і донатистської церкви. Єпіскоп Рузіки Віктор добровільно відкрив війську Фірма міську браму. Повстання поширилося і на сусідню Нумідію. На бік Фірма перейшли племена мазики, музони, капрарієнзи, абанни, ісафлензії, юбалени, ігмазени, потім четверта когорта сагітаріїв і частина Константинового легіона. Один з римських військових трибунів «коронував» Фірма своїм шийним ланцюжком замість діадеми, проголосивши його «августом Африки», або ж навіть царем[2].
Римський уряд змушений був кинути на придушення повстання, що набуло рис сепаратистського руху, війська з Мезії і Нижньої Паннонії[2]. Очолив експедицію magister equitum praesentalis Феодосій, який отримав всю повноту влади в африканських провінціях. Феодосій одразу ж заборонив збирати провіант для свого війська з місцевого населення, намагаючись таким чином привернути його на свій бік. Він пройшов мечем по мавританським землям і в одному з містечок - Сугабариті - виявив зрадників Риму. Тут ховалася четверта когорта сагітаріїв, яка з початком повстання примкнула до маврів. Феодосій спочатку вдав, що пробачив їх і просто знизив їх всіх в званні, і ті покірно склали зброю. Але через кілька днів оточив вже беззбройну когорту вірними солдатами і влаштував екзекуцію. Досвідченим сагітарії відрубали руки, а тим, хто молодший, - голови. Такий був древній римський звичай.
Ще одною поступкою став арешт коміта Романа і страти чиновників, що були відомі своїм здирництвом. На бік римлян поквапились перейти кілька дрібніших ватажків повстанців і навіть брат Фірма Гільдон. Мавретанським племенам Феодосій погрожував суворим покоранням, але частіше пропонував гроші й обіцяв заплющити очі на їхні наскоки на мирне населення[3]. Так поступово Фірм позбувся більшості своїх союзників. Найдовше його підтримувало плем'я ісафлензіїв, але врешті-решт їхній ватажок Ігмазен видав «августа» римлянам, Фірм наклав на себе руки[4] (375).
- ↑ Амміан Марцеллін, XXIX, 5, 15-19
- ↑ а б Зосим. Нова історія, IV, 16
- ↑ Амміан Марцеллін, XXIX, 5, 33
- ↑ Амміан Марцеллін, XXIX, 5, 51—55
- http://www.roman-emperors.org/firmus.htm [Архівовано 18 жовтня 2010 у Wayback Machine.]