Хан-Юніс
|
Координати 31°20′38″ пн. ш. 34°18′09″ сх. д. / 31.343889° пн. ш. 34.3025° сх. д.
|
Хан Юніс (араб. خان يونس), також іноді Хан Юніс або Хан Юнус — місто на півдні Сектора Гази, столиця однойменної мухафази.
До 14 століття Хан-Юніс був селом, відомим як «Салках». Для захисту караванів, паломників і мандрівників емір Йонус ан-Нурузі в 1387-88 роках, офіційний представник імперії мамлюків, збудував там величезний караван-сарай[2]. За даними Палестинського центрального статистичного бюро, у 2017 році Хан-Юніс мав населення 205 125 осіб. Хан Юніс, який лежить 4 км на схід від Середземного моря, має напівпосушливий клімат з температурою максимуму 30 °C влітку і мінімум 10 °C взимку, річна кількість опадів становить приблизно 260 мм.
Геродот описував місто під назвою Єнісос (дав.-гр. Ιηνυσος), розташоване між озером Сербоніс і Кадітісом (сучасним містом Газа). Він розповідав про те, як перська армія пройшла через це місце на шляху до Єгипту. Він також описував, що прибережна територія між Кадітісом і Єносісом була заселена бедуїнами. Деякі джерела, через фонологічну схожість назв і загальну відповідність географічного положення, пов'язують це місце з сучасним містом Хан-Юніс.[3]
Інші джерела припускають, що під іменем Єнісоса можливо малось на увазі розташоване далі вглиб країни село «Хірбет Маїн Абу Сітта» (палестинське село, позбавлене населення в 1949 році, поблизу сучасного кібуца Нір-Оз)[4] або єгипетське місто Ель-Аріш, але немає чітких доказів на підтримку цієї версії.[3][5]
Стародавні знахідки в Хан-Юнісі містять надпоріжник (кам'яну плиту) з грецьким написом, виявлену в гробниці шейха Хамади. Напис перекладається так: «Іларіон — подяка святому Георгію». Спочатку плита зберігалася в Музеї Нотр-Дам де Франс в Єрусалимі, наразі втрачена.[6]
До 14 століття Хан-Юніс був селом, відомим як «Салках».[2] Для захисту караванів, паломників і мандрівників емір Юнус ан-Нурузі в 1387—1388 роках, офіційний представник імперії мамлюків, збудував там величезний караван-сарай.[2] Місто, що розвивалося навколо нього, було названо «Хан Юніс» на його честь. Юнус ібн Абдаллах ан-Нурузі ад-Давадар був одним із високопоставлених чиновників мамелюцького султана Баркука. У 1389 році Юнус загинув у битві.[7] Пізніше місто стало важливим центром торгівлі, а його щотижневий ринок щочетверга приваблював торговців із сусідніх регіонів.[8]
Наприкінці 1516 року Хан-Юніс був місцем битви при Бейсані, в якій мамлюки, що базувалися в Єгипті, зазнали поразки від османських військ під керівництвом Сінан-паші. Потім османський султан Селім I прибув у регіон, він повів османську армію через Синайський півострів, щоб завоювати Єгипет.[9] Протягом 17-го і 18-го століть османи призначили гарнізон Азапів, пов'язаний з Каїрською цитаделлю, для охорони фортеці в Хан-Юнісі.[10]
П'єр Жакотен позначив село Кан Жунес на своїй карті 1799 року[11], тоді як у 1838 році Едвард Робінсон позначив Хан Юнас як мусульманське село, розташоване в районі Газа.[12] У 1863 році французький дослідник Віктор Герен відвідав Хан-Юніс. Він виявив, що в ньому проживає близько тисячі жителів, і що в околицях висаджено багато фруктових дерев, особливо абрикосів.[13]
Наприкінці 19 століття османи заснували муніципальну раду для управління справами Хан-Юніса, який став другим за величиною містом в окрузі Газа після самого міста Газа.[14]
Згідно з переписом населення Палестини 1922 року, проведеним владою Британського мандату, населення Хан-Юніса становило 3890 жителів (3866 мусульман, 23 християни та один єврей),[15] зменшившись у переписі 1931 року до 3811 (3767 мусульман, 41 християнин, і три євреї), у 717 будинках у міській зоні[16] та 3440 (3434 мусульмани та 6 християн) у 566 будинках у передмісті.[17]
У статистиці села за 1938 рік населення зазначено як 4379 осіб (включно з трьома євреями), а 3953 — у прилеглих передмістях.[18] Згідно зі статистичними даними 1945 року, Хан-Юніс населяли 11 220 осіб (11 180 мусульман і 40 християн),[19] площею 2302 (міські) і 53 820 (сільські) дунами землі, відповідно до офіційного обстеження землі та населення.[20] З них 4172 дунами були плантаціями та зрошуваними землями, 23656 використовувалися під зернові культури[20] а 1847 дунами були забудованими землями.[20]
У ніч на 31 серпня 1955 року три ізраїльські парашутно-десантні роти з бригади Цанханім атакували побудований британцями форт Тегарт у Хан-Юнісі, звідки були здійснені напади на ізраїльтян.[21] Були зруйновані поліцейська дільниця, автозаправна станція і кілька будівель в селі Абасан, а також залізничні колії та телеграфні стовпи. У важких боях загинуло 72 єгипетських солдати. Один ізраїльський військовий загинув, 17 отримали поранення. Операція призвела до припинення вогню 4 вересня, що змусило президента Гамаля Абдель Насера та єгипетський уряд припинити операції палестинських сил проти Ізраїлю.[22]
До Суецької війни містом Хан-Юніс офіційно керував Всепалестинський уряд, який перебував у Газі, а пізніше в Каїрі. Після запеклої перестрілки танки «Шерман» 37-ї бронетанкової бригади ЦАХАЛу прорвали міцно укріплені лінії за межами Хан-Юніса, які утримувала 86-та палестинська бригада.[23] Це було єдине місце в секторі Газа, де єгипетська армія чинила опір ізраїльському вторгненню в Газу, але і вона здалася 3 листопада 1956 року.
Про вбивства, які отримали назву різанина в Хан-Юнісі, 15 грудня 1956 року доповів Генеральній Асамблеї ООН директор Агентства ООН з питань допомоги та організації робіт Генрі Лабуасс. Згідно з повідомленням, точна кількість загиблих і поранених невідома, але директор отримав списки імен нібито вбитих з надійного джерела, включаючи 275 осіб, з яких 140 були біженцями і 135 місцевими жителями.[24][25]
Після 1959 року Всепалестинський уряд Сектора Гази було скасовано, а місто було включено до складу Об'єднаної Арабської Республіки, яка незабаром була ліквідована, і Сектор Гази потрапив під пряму єгипетську військову окупацію.
У 1967 році під час Шестиденної війни Ізраїль знову окупував Хан-Юніс.
Хан-Юніс був місцем атаки ізраїльських гелікоптерів у серпні 2001 року та жовтні 2002 року, в результаті яких загинули кілька цивільних осіб, сотні отримали поранення, а цивільні будівлі в околицях були зруйновані. Він відомий як оплот палестинського руху ХАМАС.[26]
Під час війни Ізраїль-Хамас, що почалась осінню 2023, Ізраїль бомбардував Хан-Юніс разом з іншими містами в секторі Газа в рамках наступу на ХАМАС. Військово-повітряні сили Ізраїлю інтенсивно бомбили більшу частину міста, включаючи житловий комплекс Хамад-Сіті.[27][28][29] Місцеві джерела повідомили про численні жертви серед цивільного населення в Хан-Юнісі в результаті ізраїльських бомбардувань[30][31], які станом на 3 грудня палестинське інформаційне агентство Wafa оцінило як «щонайменше 70»[32]. Культурний музей Аль-Карара був зруйнований вибухом у результаті ізраїльської атаки в жовтні 2023 року.[33][34] Ізраїльські бронетехнічні підрозділи почали заходити на околиці міста в грудні 2023 року.
Хан-Юніс є другим за величиною міським районом у секторі Газа після міста Газа. Він служить головним ринковим центром південної половини території та щотижня проводить бедуїнський базар («ринок просто неба»), на якому переважно продаються місцеві товари.[35] Станом на 2012 Хан Юніс мав найвищий рівень безробіття на палестинських територіях.[36]
- Університетський коледж науки й технологій[37]
- Відкритий університет Аль-Кудс
- Мохаммед Шабір (1946—2023), колишній президент Ісламського університету в Газі
- Яхья Сінвар (1962—2024), палестинський політик, який з 2017 року очолював ХАМАС, сунітську ісламістську політичну та військову організацію.
Хан-Юніс є побратимом з такими містами:
- ↑ https://www.comune.palermo.it/js/server/uploads/_20032019122906.pdf
- ↑ а б в Sharon, 1999, p. 228
- ↑ а б Retsö, J. (2014).
- ↑ Abu-Sitta, S. H. (2017).
- ↑ Verreth, Herbert (2006). The northern Sinai from the 7th century BC till the 7th century AD. A guide to the sources. Т. 1. Leuven. с. 263.
- ↑ XXXVIII. Khan Yunis, Volume 3 South Coast: 2161-2648 (англ.), De Gruyter, 14 липня 2014: 569—570, doi:10.1515/9783110337679.569, ISBN 978-3-11-033767-9, процитовано 25 лютого 2024
- ↑ Sharon, 1999, p. 229
- ↑ Abu-Khalaf, Marwan.
- ↑ Pitcher, p. 105.
- ↑ Hathaway, 2002, p. 38
- ↑ Karmon, 1960, p. 173 [Архівовано 2019-12-22 у Wayback Machine.]
- ↑ Robinson and Smith, vol 3, 2nd appendix, p. 117
- ↑ Guérin, 1869, p.226 ff, pp. 249-250, p. 251
- ↑ Feldman, 2008, p. 21
- ↑ Barron, 1923, Table V, Sub-district of Gaza, p. 8
- ↑ Mills, 1932, p. 4
- ↑ Mills, 1932, p. 5
- ↑ Village Statistics (PDF). 1938. с. 64.
- ↑ Department of Statistics, 1945, p. 31
- ↑ а б в Government of Palestine, Department of Statistics.
- ↑ Katz, 1988, p. 10
- ↑ Derori, 2005, p. 142
- ↑ Varble, 2003, p. 46
- ↑ UNRWA Report to the UN General Assembly November 1 – December 14, 1956 [Архівовано 29 червня 2013 у Wayback Machine.].
- ↑ Graphic novel on IDF 'massacres' in Gaza set to hit bookstores. Haaretz. 21 грудня 2009.
- ↑ McGreal, Chris (12 вересня 2005). Hamas celebrates victory of the bomb as power of negotiation falters. The Guardian (англ.). Процитовано 23 липня 2014.
- ↑ Bulos, Nabih (4 грудня 2023). In Gaza, she sits by her belongings, waiting for her home to be bombed. Los Angeles Times (амер.). Процитовано 5 грудня 2023.
- ↑ Moment Israeli strikes hit residential complex in Gaza's Khan Yunis | AFP. www.youtube.com. Процитовано 4 грудня 2023.
- ↑ Israeli strike destroys prestige Qatar-funded Gaza complex. France 24 (англ.). 2 грудня 2023. Процитовано 5 грудня 2023.
- ↑ Israeli airstrikes in Nusseirat, Khan Yunis claim 15 innocent lives. Wafa. 19 листопада 2023. Процитовано 4 грудня 2023.
- ↑ شهداء وجرحى في قصف على مدينتي غزة وخان يونس.. والاحتلال يقتل 3 عناصر من الدفاع المدني. arabicpost.net (араб.). 4 грудня 2023. Процитовано 4 грудня 2023.
- ↑ Israel expands ground invasion in Gaza's Khan Younis. Wafa. 3 грудня 2023. Процитовано 4 грудня 2023.
- ↑ خسائر كبيرة في قطاع الثقافة الفلسطينية جراء العدوان الإسرائيلي على غزة. 18 жовтня 2023. Архів оригіналу за 18 жовтня 2023. Процитовано 5 листопада 2023.
- ↑ استهداف البشر والحجر والكلمة.. قصص تدمير أشهر المؤسسات الثقافية في غزة - البوابة نيوز. 18 жовтня 2023. Архів оригіналу за 18 жовтня 2023. Процитовано 5 листопада 2023.
- ↑ Thomas, p. 382.
- ↑ Irving, p. 230.
- ↑ University College of Science and Technology [Архівовано 2014-02-02 у Wayback Machine.]
- Статті Хана Юніса з UNWRA
- Ласкаво просимо в місто Хан Юніс
- велика карта Гази
- Аерофотознімок Хан-Юніса, 1946 рік, з ключем до місць — Картографічна колекція Ерана Лаора, Національна бібліотека Ізраїлю
