Число Прандтля
Число Прандтля | |
Названо на честь | Людвіґ Прандтль |
---|---|
Досліджується в | термодинаміка |
Розмірність | |
Формула | [1] |
Позначення у формулі | , і |
Символ величини (LaTeX) | [1] |
Підтримується Вікіпроєктом | Вікіпедія:Проєкт:Математика |
Рекомендована одиниця вимірювання | 1[1] |
Число́ Пра́ндтля ()[2] — критерій подібності теплових процесів в газах і рідинах. Критерій названо на честь Людвіґа Прандтля (1875 — 1953) — німецького вченого у галузі механіки, одного із засновників експериментальної аеродинаміки.
Число Прандтля характеризує подібність полів швидкості та температури в потоці і є мірою співвідношення інтенсивності перенесення імпульсу внутрішнім тертям та інтенсивності перенесення енергії теплопровідністю в потоці рідини. Записується рівнянням[2]:
де:
— коефіцієнт термічної дифузії, м²/с;
— кінематичний коефіцієнт в'язкості, м²/с;
— коефіцієнтом теплопровідності, Вт/(м·К);
— масова ізобарна теплоємність, Дж/(кг·К);
— густина, кг/м³;
і — числа Пекле і Рейнольдса.
У випадку застосування цього критерію для характеристики дифузійних процесів його часто називають дифузійним числом Прандтля () або числом Шмідта ().
Назагал розрізняють три числа Прандтля – теплове, дифузійне й змішане. Перше число Прандтля являє собою відношення кінематичної в’язкості (перенесення імпульсу) і коефіцієнта температуропровідності (перенесення тепла). Таким чином, теплове число Прандтля містить тільки величини, що визначають фізичні властивості середовища, тобто характеризують співвідношення поля швидкостей і поля температур. Це значить, такі поля будуть подібні тільки при числі Pr = 1. Аналогічні міркування можна повністю перенести на дифузійне число Прандтля. Воно характеризує співвідношення між полем швидкостей і полем концентрацій. А змішане число Прандтля – відношення температурного поля до поля концентрацій.
- Основи тепломасообміну: Підручник. / С. М. Василенко, А. І. Українець, В. В. Олішевський. За ред. І. С. Гулого; Нац. ун-т харч. технологій. К.: НУХТ,2004. - 250 с. - ISBN 966-612-030-5
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Білецький В.С., Смирнов В.О., Сергєєв П.В. Моделювання процесів переробки корисних копалин: Посібник / НТУ «Харківський політехнічний інститут», Львів: «Новий Світ- 2000», 2020. – 399 с.
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |