Коссак Іван Йосипович

Іван Коссак
Іван Коссак;
Поручник (обер-лейтенант); Сотник
Загальна інформація
Народження	11 вересня 1876; Дрогобич, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорська імперія
Смерть	15 січня 1927 (50 років); Київ
Alma Mater	ЛНУ ім. І. Франка
Військова служба
Приналежність	→ ЗУНР
Вид ЗС	УСС; УГА
Командування
	10-а сотня УСС
Нагороди та відзнаки
	Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Коссак.

Іван Йосипович Коссак (11 вересня 1876, Дрогобич — 15 січня 1927, Київ) — український військовий і громадський діяч, сотник Легіону Українських Січових Стрільців. Брат Гриця та Василя Коссаків.^[1]

Життєпис

До І-ї світової

Народився 11 вересня 1876 року в Дрогобичі, в родині Коссаків гербу Кос^[2]. Закінчив Львівський університет^[1]. У Чорткові — професор учительської семінарії, голова філій товариств «Сокіл» (області Чортків), «Сільський господар», директор кредитового товариства «Народний Дім», засновник української приватної гімназії, органзітор відділу «Пласту».

Перша світова

Українські добровольці, відібрані у Стрию, після складання присяги вирушили до Закарпаття для організаційного оформлення та військового вишколу. Там, у селах Горонда та Страбичово поблизу Мукачева, 7 вересня 1914 року леґіон Українських Січових Стрільців було розділено на два з половиною курені (батальйони). Кожен курінь складався з чотирьох сотень, кожна сотня — з чотирьох чот (взводів). І-й курінь очолив Михайло Волошин, сотні — Василь Дідушок, Роман Дудинський, Осип Будзиновський і Никифор Гірняк, якого через хворобу згодом заміняли Володимир Сроковський та Ераст Коник. II-м куренем командував Гриць Коссак, сотнями — Сень Ґорук, Осип Семенюк, Михайло Баран, Осип Букшований. У III-му півкурені командантом був отаман Степан Шухевич, сотниками — Дмитро Вітовський та Теодор Рожанківський, якого 9 вересня замінив Іван Коссак.

18 жовтня півкурінь отамана С. Шухевича дійшов до Борислава, Дрогобича та Нагуєвичів. Сотня І. Коссака розпочала бій під Сільцем з трьома сотнями росіян і 20 жовтня здобула Дрогобич, а сотня Дудинського увійшла 21 жовтня до Стрия. В бою з гренадерськими частинами вона втратила половину вояків, але утримувала позиції, тоді як австрійські відділи їх залишили. Одночасно сотні І. Коссака, О. Букшованого та М. Барана стримують наступ росіян в околицях Синевідська.^[3]

Після боїв під Тухолькою 25 листопада 1914 року, коли завдяки стрільцям на декілька днів було зупинено російський наступ, сотник УСС Іван Коссак — писав 1 грудня 1914 року у своєму листі до члена Української Бойової Управи професора Івана Боберського:

Стрільці — се без пересади цвіт нації, Добули слави — гідно заробили на сю славу і пошану. Хоть воєнне життя прямо страшне — радію, що в наших січових рядах — тих, що тут на полі бою кровцю молоду проливають, витворився гарний і милий настрій, гармонія, якої давніше не було. Се вже не діти, се правдиві потомки славного Запорожжя, се правдиві лицарі–вояки, а генерали не мають слів признання для їх геройських подвигів.

Участь у Визвольних змаганнях, в УСРР

Під час українсько-польської війни 1918—1919 років як сотник УГА воював на Тернопільщині. Від середини 1919 року — військовий аташе УНР в Західноукраїнському товаристві ліги Націй у Римі. Після невдачі тодішнього етапу Визвольних змагань переїхав до УСРР.

Помер «несподівано» на квартирі Михайла Грушевського.^[4]

Цікавий факт

Іван Коссак автор спогадів про Івана Франка — «Іван Франко та його брати».^[5]

Примітки

↑ ^а ^б Кравчук, Трофим'як... — С. 192.
↑ Дещо про походження Юліяна Коссака. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 31 березня 2019.
↑ Іван Йосипович Коссак. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 21 червня 2022.
↑ Кравчук, Трофим'як... — С. 193.
↑ Коссак І. Іван Франко та його брати // Спогади про Івана Франка / Упоряд., вступ. сл., прим. М. І. Гнатюка. — 2-ге вид., доп., перероб. — Львів : Каменяр, 2011. — С. 63-73.

Джерела

Думін О. Історія лєґіону Українських Січових Стрільців. 1914-1918 з 99 світлинами і 23 схемами. — Львів : Видавнича кооператива «Червона калина», 1936. — С. 30,45,59,74,80-82,85,92,155,281,283,309.
Думін О. Історія лєґіону Українських Січових Стрільців. 1914-1918 // Дзвін. — 1991. — № 12. — С. 104.
Кравчук М., Трофим'як Б. Коссак Іван Йосипович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 192—193. — ISBN 966-528-199-2.

Посилання

М. Лазарович, Н. Лазарович Машерують наші добровольці… [Архівовано 6 березня 2019 у Wayback Machine.]
Документи визвольних змагань: автобіографія сотника Івана Коссака [Архівовано 6 березня 2019 у Wayback Machine.]

[КТ_192-1] а ^б Кравчук, Трофим'як... — С. 192.

[2] Дещо про походження Юліяна Коссака. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 31 березня 2019.

[3] Іван Йосипович Коссак. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 21 червня 2022.

[4] Кравчук, Трофим'як... — С. 193.

[5] Коссак І. Іван Франко та його брати // Спогади про Івана Франка / Упоряд., вступ. сл., прим. М. І. Гнатюка. — 2-ге вид., доп., перероб. — Львів : Каменяр, 2011. — С. 63-73.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]