Бейзимівка
| село Бейзимівка | |
|---|---|
 Сільська школа
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Тер. громада | Вільшанська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA18040110020088656 |
| Облікова картка | с. Бейзимівка (до 2018 року) с. Бейзимівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1754 |
| Населення | 637 (2001) |
| Площа | 3,839 км² |
| Густота населення | 165,93 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 13244 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°57′58″ пн. ш. 28°9′40″ сх. д. / 49.96611° пн. ш. 28.16111° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
242 м |
| Водойми | р. Тетерівка |
| Найближча залізнична станція | Чуднів-Волинський |
| Відстань до залізничної станції |
5,3 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Короченська, 1, с. Вільшанка, Житомирський р-н, Житомирська обл., 13224 |
| Карта | |
  Бейзимівка | |
 Бейзимівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Бейзи́мівка — село в Україні, у Вільшанській сільській територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Кількість населення становить 637 осіб (2001). У 1923—59 та 1977—2018 роках — адміністративний центр однойменної сільської ради.
В другій половині 19 століття село налічувало 68 дворів, мешканців — 580, них православних — 265, римокатоликів — 5 та 10 юдеїв[1]. Станом на 1885 рік мешкало 492 особи, налічувалося 62 дворових господарства[2].
За переписом населення 1897 року кількість мешканців зросла до 801 особи (387 чоловічої статі та 414 — жіночої), з яких 782 — православної віри[3].
В кінці 19 століття в селі нараховувалося 137 дворів та 1 009 мешканців, з них: 5 католиків та 10 юдеїв[4], на 1906 рік — 138 дворів та 826 мешканців[5].
Кількість населення, станом на 1923 рік, становила 1 129 осіб, кількість дворів — 221[6].
Відповідно до перепису населення СРСР, на 17 грудня 1926 року чисельність населення становила 1 125 осіб, з них за статтю: чоловіків — 549, жінок — 576; за етнічним складом — всі українці. Кількість домогосподарств — 232, з них, несільського типу — 4[7].
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 760 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 637 осіб[8].
Згадується в люстрації Житомирського замку 1754 року, як село, що перебувало в посесії Шашкевича, сплачувало 6 злотих і 7,5 грошів до замку та 25 злотих — до скарбу[9].
В другій половині 19 століття — село Карповецької волості Житомирського повіту, на річці Тетерівці, за 63 версти від Житомира. Мала дерев'яну церкву церкву, приписану до парафії у Волосівці, за 3 версти. Час будови невідомий. При церкві було 26 десятин землі: 2 дес. — садиба, 14 дес. — рілля та 10 дес. — сіножаті. Великим землевласником був Савицький[1].
Станом на 1885 рік — колишнє власницьке село Карповецької волості Житомирського повіту Волинської губернії існували православна церква, постоялий будинок та водяний млин[2].
В кінці 19 століття — село Янушпільської волості Житомирського повіту; лежить за 58 верст від Житомира та 5 верст від Чуднова, при впадінні Тетерівки до Тетерева; має філіальну дерев'яну церкву, належить до парафії с. Волосівка. В селі є кахлеве виробництво. Перебуває у власности Савицьких, котрим належить 286 десятин землі та 770 десятин лісу. Раніше належала до Острозької ординації та, разом із Чудновом, була надана у власність князеві Єжи Любомирському[4].
В 1906 році — село Янушпільської волості (4-го стану) Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань до повітового та губернського центру, м. Житомир, становила 74 версти, до волосної управи, в містечку Янушпіль — 12 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалось в Янушполі[5].
1923 року включене до складу новоствореної Бейзимівської сільської ради, котра, 7 березня 1923 року, увійшла до складу новоутвореного Янушпільського району Житомирської (згодом — Волинська) округи; адміністративний центр ради[10]. Відстань до районного центру, міст. Янушпіль, становила 12 верст[6]. В складі сільської ради, 17 червня 1925 року, передане до Чуднівського району Бердичівської округи[10]. Відстань до районного центру, міст. Чуднів, становила 9 верст, до окружного центру, в Бердичеві — 40 верст, до найближчої залізничної станції, Чуднів — 5 верст[7].
5 березня 1959 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 161 «Про ліквідацію та зміну адміністративно-територіального поділу окремих сільських рад області», внаслідок об'єднання сільрад, село передане до складу Бабушківської сільської ради Чуднівського району Житомирської області. В складі сільської ради, 30 грудня 1962 року, передане до Бердичівського району. 5 липня 1965 року, відповідно до рішення Житомирського ОВК № 403 «Про зміни в адміністративно-територіальному поділі Бердичівського, Дзержинського, Любарського, Новоград-Волинського і Радомишльського районів та про об'єднання окремих населених пунктів області», село передане до складу новоствореної Галіївської сільської ради Бердичівського району. 8 грудня 1966 року, в складі ради, повернуте до відновленого Чуднівського району. 17 січня 1977 року, відповідно до рішення ЖОВК № 24 «Про питання адміністративно-територіального поділу окремих районів області», відновлено Бейзимівську сільську раду шляхом перенесення центру Галіївської сільської ради до Бейзимівки з відповідним її перейменуванням[10].
27 липня 2018 року село увійшло до складу новоствореної Вільшанської сільської територіальної громади Чуднівського району Житомирської області[11]. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоутвореного Бердичівського району Житомирської області[12].
- Канавський Прокіп Феодосійович (1896—1978) — народний байкар і читець[13].
- Мельничук Федір Вікторович (1994—2016) — сержант Збройних сил України, учасник війни на сході України.
- Шпита Павло Васильович (1924—1997) — український радянський письменник, журналіст.
- ↑ а б М. Теодорович. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Том I. Уезды Житомирский, Новоград-Волынский и Овручский (PDF) (російська) . Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври, 1888. с. 142. Процитовано 1 листопада 2022.
- ↑ а б Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-19. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ а б Bejzymówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 98. (пол.)
- ↑ а б Список населених місць Волинської губернії. Житомир:Волинська губернська типографія.1906 (PDF). http://history.org.ua/ (російська) . с. 2. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 27 вересня 2021.
- ↑ а б Матеріали з адміністративно-територіального поділу Волинської губернії 1923 року (PDF). http://history.org.ua/ (російська) . Житомир. 1923. с. 159. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 28 вересня 2021.
- ↑ а б Список населених пунктів Бердичівської округи (Попередні дані Всесоюзного перепису населення 17-XII 1926 р.) (PDF). http://history.org.ua/. Бердичів. 1927 р. с. 118-119. Архів оригіналу (PDF) за 21 листопада 2021. Процитовано 30 листопада 2021.
- ↑ Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 28 вересня 2021.
- ↑ К. Жеменецький. Тариф подимного податку Київського воєводства 1754 року (PDF) (польська) . Біла Церква: Олександр Пшонківський, 2015. с. 154. Процитовано 1 листопада 2022.
- ↑ а б в Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/ (українська) . Упор. Р. А. Кондратюк, Д. Я. Самолюк, Б. Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 197, 561, 582. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 28 вересня 2021. [Архівовано 2017-07-12 у Wayback Machine.]
- ↑ Картка постанови. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 28 вересня 2021. Процитовано 28 вересня 2021.
- ↑ Про утворення та ліквідацію районів. Голос України. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 1 листопада 2022.
- ↑ Канавський. https://leksika.com.ua/. Архів оригіналу за 20 листопада 2016. Процитовано 28 березня 2021.
- Погода в селі Бейзимівка [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
|
Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |