Болькув
| Болькув Bolków | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| 50°56′ пн. ш. 16°06′ сх. д. / 50.933° пн. ш. 16.100° сх. д. | |||||
| Країна |
 Польща | ||||
| Регіон | Нижньосілезьке воєводство | ||||
| Столиця для | Ґміна Болькув (місько-сільська гміна) | ||||
| Магдебурзьке право | 1276 | ||||
| Площа | 7,68 км² | ||||
| Населення | 5505 (2011)[1] | ||||
| · густота | 692 (2008[2]) осіб/км² | ||||
| Висота НРМ | 380 м | ||||
| Міста-побратими | Боркен (1997) | ||||
| Телефонний код | (48) 75 | ||||
| Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 | ||||
| Номери автомобілів | DJA | ||||
| GeoNames | 3102969 | ||||
| OSM | ↑2709657 ·R (Ґміна Болькув) | ||||
| SIMC | 0935995 | ||||
| Поштові індекси | 59-420 | ||||
| Міська влада | |||||
| Вебсайт | bolkow.pl | ||||
| Мапа | |||||
 | |||||
|
| |||||
|
| |||||
 Болькув у Вікісховищі | |||||
Болькув (пол. Bolków, нім. Bolkenhain) — місто в південно-західній Польщі, на річці Ниса-Шальона. Належить до Яворського повіту Нижньосілезького воєводства.
Назва місцевості походить від імені Болько, яке є старопольським деривативом від слов'янського чоловічого імені Болеслав. Найбільш імовірно, що місто завдячує свою назвою володарю Яворського князівства Болеславу І Суворому, який розбудував існуючий тут замок.
Назва місцевості записувалась у документах по-різному: в 1195 році – "Hain", в 1276 році – "Bolesłaus in Hayn", в 1277 році – "Hayn", в 1295 році – "Bolkenhain".
Німецький географ і мовознавець Генріх Адами у своїй праці щодо походження місцевих назв в Сілезії, опублікованій у 1888 році у Вроцлаві наводить назву міста "Polkenhayn", відображену у документі 1292 року, тлумачачи її значення як „Burg des Bolko I” (нім.), тобто місто Болька І[3].
Сучасну назву місту було присвоєно урядовим розпорядженням у 1946 році[4].
Вже в XI столітті на околицях теперішнього міста знаходилося поселення Сьвіни, яке було вперше згадане у джерелах в 1108 році. В XII столітті це поселення було польською каштелянією з укріпленим замком. У XIII столітті на відстані близько двох кілометрів від нього, на перехресті важливих торговельних шляхів з Вроцлава і Легниці до Чехії, було закладено нове поселення, у якому з плином часу було розміщено нову каштелянію[5]. Місто виникло у 1265 році[6], а вже в 1276 році воно отримало міські права. У той час воно називалося "Hain" (укр. Гай). У XIII–XIV століттях місто належало до Яворського та Свідницько-Яворського князівств. У 1392 Яворське князівство було приєднано до Чеського королівства. В 1384 році місто змінило назву на "Bolkenhenhain" і стало леном, який передавався чеським лицарським родам. Швидкий розвиток міста наступив під пануванням князя Бернарда Свідницького, зокрема саме тоді тут було збудовано костел.
Розвиток міста призупинився внаслідок Гуситських війн. У 1463 році чеський король Їржі з Подєбрад передав замок лицарю Яну з Чорної. Через розбійні напади, які він скоював в околиці, міщани Вроцлава та Свідниці у 1468 році організували збройний похід на замок. Об'єднаним силам міщан вдалося здобути замок, після чого вони повішали Яна з Чорної. Місто разом із замком було передано під опіку угорського короля Матвія Корвіна, якого підтримували міщани. Після вступу на угорський трон Владислава II Ягеллончика у 1490 році, Болькув перейшов у владу цешинського князя Казимира II Цешинського. З 1526 року місто перебувало під пануванням Габсбургів.
У 1508 році Болькув отримав право вільного вибору ради міста, право організації судочинства на найнижчому рівні та привілей проведення трьох ярмарків на рік. XVI та XVII століття стали трагічними для міста. В той час місто зачепили епідемії, землетруси, повені та війни (Тридцятилітня війна, напад шведів у 1646 році). На межі XVII і XVIII століть відбувалась відбудова міста, яке стало осередком лляного ткацтва. У 1703 році місто було продане цистеріанцям з Кшешова.
У 1742 році Болькув зайняло Королівство Пруссії. У 1810 році все майно монастиря перейшло у власність прусської держави (секуляризація). До чергового зубожіння міста призвело повстання ткачів у 1793 році та Наполеонівські війни. У 1812-1823 року було частково розібрано міські укріплення.
До XIX століття місто було торговельним осередком, натомість з середини XIX століття тут розпочався швидкий розвиток промисловості, особливо текстильної. В 1858 році тут було відкрито першу механічну ткальню[5].
1 грудня 1890 року було запущено лінію залізниці, яка вела з Стшеґома, через Розтоку до Болькова (20 кілометрів лінії). У 1899 році її було продовжено до вузлової станції Марцишув, де вона з'єднувалась з лінією Сілезької Гірської Залізниці та бічними лініями до Любавки з 1869 року та Злоториї з 1896 року.
Під час Другої світової війни, від серпня 1944 року до лютого 1945 року, поруч із містом знаходилась філія німецького концентраційного табору Ґросс-Розен, яка була створена для обслуговування фабрики з виробництва деталей для літаків. У таборі було ув'язнено більше 800 польських та угорських євреїв, з них близько 200 померло чи було вбито. Після ліквідації цього концентраційного табору його в'язнів перевели до Бухенвальду[7].
Із наближенням Червоної Армії місцеве населення почало масово втікати з міста. Після того, як місто зайняли радянські війська, воно було передане польській владі, спершу під назвою Больковець (пол. Bolkowiec)[8]. Після Потсдамської конференції місцеве німецьке населення міста було виселене до Німеччини.
У 1945-1947 роках в місті було відбудовано промисловість. В 1957 році розпочато роботи із осучаснення та розбудови міста.
У січні 1996 року припинено пасажирське сполучення на 35-кілометровій залізничній лінії Стшеґом – Болькув – Марцишув, внаслідок чого місто втратило залізничне сполучення з рештою Польщі.
У місті є значна кількість історичних пам'яток, зокрема: унікальна похила прямокутна площа Ринок, оточена кам'яницями з підтінням XVII і XVIII ст., руїни оборонного замку XIII ст.,частина міських мурів, зведених у XIV столітті (дві вежі на західній стороні та шість – на північній), готичний костел святої Ядвіги 1250 року, ратуша XIV століття (відбудована у 1670 р. після пожежі та перебудована у 1827 р.), палац 1797 р., тощо.
- Боркен в Німеччині (від 27 вересня 1997 року)
- Г'єрде в Нідерландах (від 12 червня 1992 року)
- Драґсхольм в Данії (від 1995 року)
- Докси в Чехії (від 19 серпня 2006 року)
- Бад-Мускау в Німеччині (від 20 жовтня 2006 року)
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][10]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 2664 | 468 | 1892 | 304 |
| Жінки | 2841 | 419 | 1635 | 787 |
| Разом | 5505 | 887 | 3527 | 1091 |
-
Кам'яниці на Ринку в Болькові -
Замок у Болькові -
Костел святої Ядвіги у Болькові -
Ратуша в Болькові -
Замок на тлі міста -
Вокзал у Болькові -
Євангелістська церква у Болькові
- ↑ а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- ↑ Adamy, Heinrich (1888). Die Schlesischen Ortsnamen ihre entstechung und bedeutung. Breslau: Verlag von Priebotsch`s Buchhandlung. с. 8.
- ↑ Zarządzenie Ministrów: Administracji Publicznej i Ziem Odzyskanych z dnia 7 maja 1946 r. o przywróceniu i ustaleniu urzędowych nazw miejscowości. prawo.sejm.gov.pl. Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 21 квітня 2020.
- ↑ а б Żukow-Karczewski, Marek. (1996). Zamek w Bolkowie - warownia Piastów świdnicko-jaworowskich. с. 23—24. OCLC 922155492.
- ↑ Na Ziemi Ojców, Rocznik Ziem Zachodnich i Północnych. Towarzystwo Rozwoju Ziem Zachodnich. 1962. с. 176.
- ↑ Muzeum Gross-Rosen. (2008). Filie obozu koncentracyjnego Gross-Rosen : informator (вид. Wyd. 1). Wałbrzych: Muzeum Gross-Rosen. с. 12—13. ISBN 978-83-89824-07-3. OCLC 298935682.
- ↑ Spis stacyj i przystanków Dyrekcji Okręgowej Kolei Państwowych we Wrocławiu, Wrocław 1945, s. 4.
- ↑ Miasta partnerskie [Архівовано 5 березня 2012 у Wayback Machine.].
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- Офіційна сторінка міста [Архівовано 6 травня 2009 у Wayback Machine.]
 | |
|---|---|
| Географія та географічні карти | |
| Література та бібліографія | |
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |
|
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |