Бронна гора
| Бронна гора | |
 | |
| Країна |
 Білорусь |
|---|---|
| Адміністративна одиниця | Берестейська обл. |
| Історичний період | Друга світова війна |
 | |
 Бронна гора у Вікісховищі | |
52°36′6.5600001000097″ пн. ш. 25°4′46.180000100006″ сх. д. / 52.60182° пн. ш. 25.07949° сх. д.
| Голокост |
|---|
 |
|
Ідеологія і політика |
|
Антонівка • Бердичів · Брест · Будапешт · Борщів · Варшава · Вертюжень · Вільнюс · Дрогобич · Калуга · Каунас · Коломия • Краків · Кишинів · Лодзь · Львів · Мінськ · Несвіж · Новогрудок · Пінськ · Пружани · Рига · Слуцьк · Теребовля · Трохимбрід · Шанхай · Проскурів • Рівне • Самбір • Чечельник • Чортків |
|
Місця масових страт Бабин Яр · Богданівка (Акмече́тка та Доманівка) · Бутримоніс · Долина смерті (Бидгощ) · Дробицький Яр · Кам'янець-Подільський · Одеса · Понари · Румбула · Ченстохова · IX форт (Каунас) |
|
Белжець · Дахау · Майданек · Малий Тростенець · Маутгаузен · Аушвіц—Біркенау · Саласпилс · Собібор · Треблінка · Хелмно · Юнґфернгоф · Ясеновац |
|
Жертви Голокосту Євреї · Слов'яни (росіяни, серби, поляки, білоруси, українці) · Роми · Свідки Єгови · Чорношкірі · Політичні противники · Гомосексуали див. також: Нацистські концтабори · План «Ост» · Компенсації жертвам |
|
Категорії |
Бронна гора — місце масового знищення німецькою окупаційною владою мирного населення, у переважній більшості євреїв[1], у 1942 — 1943 роках під час Другої світової війни поблизу залізничної станції Бронна Гора в Березівському районі Берестейської області.
У травні-вересні 1942 року в урочищі було викопано ями завдовжки від 25 до 50 метрів, завширшки 10-12 метрів і завглибшки 4 метри. Ями були обнесені колючим дротом і навколишня територія ретельно охоронялася членами СС і СД, що пропускали лише пригнаних із ближніх сіл жителів для копки ям[2].
Перші п'ять ешелонів із приреченими людьми прибули в червні 1942 року.
Перший ешелон прибув зі станції Береза-Картузька, він складався з кількох вагонів з охороною та боєприпасами та 16 переповнених вагонів із євреями — не менше 200 осіб у кожному. Усі вони були в'язнями гетто «Б» у Березі [3].
Другий ешелон складався з 46 вагонів і прибув зі станцій Дорогочин, Янове та Городець. У вагонах абсолютну більшість становили євреї. Як і в першому ешелоні, вагони були надзвичайно переповнені — щонайменше 200 чоловік у кожному[1].
Третій ешелон із 40 вагонами, переповненими євреями, прибув із Берестя[1][4].
Четвертий ешелон із 18 вагонів прийшов зі станцій Пінськ та Кобринь. У всіх вагонах були євреї[5].
П'ятий поїзд прибув із Берестя. Усі його 13 вагонів були заповнені ув'язненими з берестейської в'язниці — євреями, поляками та білорусами[5][4].
Усі вагони подавалися на залізничну вітку, яка проходила від центральної магістралі на 250—300 метрів до ям-могил. Багато людей померло вже під час шляху від нестерпних умов — виснаження, тисняви та нестачі повітря[5].
На спеціально створених майданчиках привезеним людям наказували вивантажитися та роздягтися догола — усім, жінкам, дітям та чоловікам. Потім їх ретельно оглядали та відбирали знайдені коштовності. Голих людей гнали до ям, змушували спуститися вниз сходами і лягати щільними рядами обличчям у землю. Заповнений ряд розстрілювали з автоматів, а зверху наказували лягати наступним жертвам — і так повторювалося до повного заповнення ями[5][6].
Після розстрілів вагони завантажувалися одягом убитих людей та вирушали назад[7]
У червні 1942 року також було розстріляно близько 800 робочих військових складів — їх убили і закопали біля бараків за 400 метрів від станції у напрямку до траси Москва-Варшава[5].
Шостий транспорт прибув із Берези у вересні 1942 року у кількості 25 вагонів[5].
Сьомий ешелон прибув із Берестя на початку жовтня 1942 року — 28 вагонів. Усіх людей із цих двох ешелонів убили там же і тим самим способом, як і людей із перших п'яти ешелонів[5].
Також у вересні 1942 року німці вбили близько 200 людей із Берези за 200 метрів на південь від дороги Москва-Варшава у напрямку до села Смолярка, і там же їх закопали[5].
Загалом на станцію Бронна Гора за час окупації прибуло 186 вагонів із приреченими людьми. До листопада 1942 року біля Бронної Гори було вбито понад 50 000 людей, у переважній більшості євреї[8].
У 1943 році зі станції були відправлені до Німеччини 2 пасажирські автомобілі з награбованими золотими монетами та речами[7].
Жителів села Бронна Гора як свідків масових злочинів — близько 1000 людей, які іноді допомагали людям, що дивом вибралися з розстрільних ям, нацисти розстріляли[9].
Щоб приховати сліди масових злочинів, у березні 1944 року німецькі окупаційні війська пригнали сюди близько ста полонених, які протягом двох тижнів викопували і спалювали тіла вбитих. Через невеликий час виконавці цих робіт були також розстріляні та спалені[10][6].
Начальником залізничної станції був німець на прізвище Гайль[11].
Керували «акціями» (таким евфемізмом гітлерівці називали організовані ними масові вбивства) начальник Берестейського обласного бюро поліції майор Роде, якого на початку 1944 року замінив капітан Бінер, начальник 1-ї дільниці поліції Бреста лейтенант Гофман, заступники начальника поліції, начальник 2-ї дільниці поліції Берестя лейтенант Прейзнігер, начальник кримінальної поліції СД обершарфюрер Завадський, заступник начальника СД оберштурмфюрер Цибель, керівник розстрілами співробітник СД Герік, начальник жандармерії в Березі оберлейтенант Гердес, офіцери СД Грібер та Ванцман.[3]
На місці масових розстрілів встановлено дві пам'ятники[12][13].
Із червня 2007 року відбулося відкриття меморіальної дошки на місці вбивств євреїв[14][15].
- ↑ а б в «Память. Берёзовский район»., 1987, с. 168.
- ↑ «Память. Берёзовский район»., 1987, с. 166, 168, 170-171.
- ↑ а б «Память. Берёзовский район»., 1987, с. 167-168.
- ↑ а б «Памяць. Брэст (том II)»., 2001, с. 72.
- ↑ а б в г д е ж и «Память. Берёзовский район»., 1987, с. 169.
- ↑ а б «Памяць. Брэст (том II)»., 2001, с. 73.
- ↑ а б «Память. Берёзовский район»., 1987, с. 170.
- ↑ «Память. Берёзовский район»., 1987, с. 166-167, 170, 347.
- ↑ «Память. Берёзовский район»., 1987, с. 167.
- ↑ «Память. Берёзовский район»., 1987, с. 167, 169-170.
- ↑ «Память. Берёзовский район»., 1987, с. 168, 170.
- ↑ Holocaust in Bronnaya Gora [Архівовано 6 грудня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ М. Ринский. «Памятник на стыке двух миров», Израиль, газета «Еврейский камертон», 15 марта 2007 года
- ↑ Памяти жертв Холокоста. Архів оригіналу за 10 січня 2017. Процитовано 6 грудня 2021.
- ↑ Д. Патолятов. «В память о Холокосте», газета «Брестский курьер», 7 июня 2007 года
- Адамушко В. И., Бирюкова О. В., Крюк В. П., Кудрякова Г. А. Довідник про місця примусового утримання цивільного населення на окупованій території Білорусі 1941—1944. - Мн. : Національний архів Республіки Білорусь, Державний комітет з архівів та діловодства Республіки Білорусь, 2001. — 158 с. — 2000 прим. — ISBN 985-6372-19-4 .
- И.П. Шамякин (гл. ред.), Г.К. Киселев, П.Л. Лебедев и др. (редкол.). «Память. Историко-документальная хроника Берёзовского района». — Мн. : «Белорусская советская энциклопедия», 1987. — 440 с.
- Г.К. Кисялёў (галоўны рэдактар), Р.Р. Рысюк, М.М. Куіш i інш. (рэдкал.), А.П. Кондак (укладальнік). «Памяць. Брэст (том II)». — Мн. : «БЕЛТА», 2001. — 688 с. — ISBN 985-6302-30-7.
- Державний архів Російської Федерації [Архівовано 21 липня 2016 у Wayback Machine.] (ГАРФ). — Фонд Р-7021, опис 83, справа 9, листи 144—145;
- Державний архів Брестської області (ДАБО) — фонд 514, опис 1, справа 298, листи 1-2;
- С. Гранік. «Це не повинно повторитися», газета «Наш край — Загороддя», видавець: Військово-історичний музей м. Дрогичина, № 16-17, серпень 2012 року, с. 8
- Christopher Browning . Judenmord. NS-Politik, Zwangsarbeit und das Verhalten der Täter. Frankfurt 2001 року.
- Wolfgang Curilla . Die deutsche Ordnungspolizei und der Holocaust в Baltikum und in Weißrußland 1941—1944. 2. Aufl., Schöningh, Paderborn 2006, ISBN 3-506-71787-1
- Christian Gerlach . Kalkulierte Morde. Die deutsche Wirtschafts- und Vernichtungspoltik in Weißrußland 1941 bis 1944. Hamburg 1999 року.
- Harada i vëski Belarusi. Bresckaja voblasc. Kniha I. Minsk 2006 (Harada i vëski Belarusi. Encyklapedija. Bd. 3).
- Лагеря совецких военнопленних в Бєларусі. 1941—1944. Spravočnik. Lager sowjetischer Kriegsgefangener in Belarus. Ein Nachschlagewerk. Minsk 2004 року. (Zweisprachig Russisch und Deutsch).)
- Свод Памятников історії і культури Білорусії. Брестська область. Minsk 1990 (Свод Памятниковов історії і культури народів SSSR).
- Масове винищення радянських громадян в урочищі Бронна гора
- М. Ринський. Історія пам'ятника. [Архівовано 15 травня 2018 у Wayback Machine.] Пам'ятник жертвам фашизму на Бронній горі. [Архівовано 15 травня 2018 у Wayback Machine.]
- Над Бугом. [Архівовано 3 липня 2018 у Wayback Machine.]
- Щоб пам'ятали…[недоступне посилання з Июнь 2018]
- Козлович Ст. Біля Бронної Гори, де гітлерівці розстріляли десятки тисяч людей, планується створити меморіальний комплекс [Архівовано 6 грудня 2021 у Wayback Machine.]