Немі (озеро)
| Немі Lago di Nemi | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 41°42′44.000000099211″ пн. ш. 12°42′9.000000100002″ сх. д. / 41.71222° пн. ш. 12.70250° сх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |
 Італія | |||
| Прибережні країни |
Італія | |||
| Геологічні дані | ||||
| Тип | Вулканічне | |||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | 1.67 км² км² | |||
| Висота | 325 м м | |||
| Глибина макс. | 33 м м | |||
| Вода | ||||
| Басейн | ||||
| Країни басейну | Італія | |||
| Інше | ||||
| Geonames | 3172327 | |||
  Немі (озеро) (Італія) | ||||
| ||||
|
| ||||
 Немі у Вікісховищі | ||||
Немі (італ. Lago di Nemi, лат. Nemorensis Lacus) — озеро (кальдера вулканічного походження) в Італії, за 30 км на південь від Рима, яке часто згадується на сторінках давньої історії. Зокрема, біля берегів озера стояла вілла імператора Калігули, де він, швидше за все, був похований[1]. На високих берегах озера лежить однойменна провінція.
Неморенськй цар, Rex Nemorensis — титул жерців Діани Арріційської, храм якої стояв біля самої води. Про Неморенський культ відомі уривчасті відомості. Першим жерцем нібито був легендарний Вірбій. Неморенським царем можна було стати, лише переступивши через кров — зірвавши золоту гілку у священному гаю, претендент повинен був убити свого попередника в поєдинку або загинути сам; ніяких інших кваліфікацій не було потрібно. Кандидати в жерці, як правило, були рабами, і довго не жили. Светоній повідомляє, що, до особливо хитрого і сильного жреця імператор Калігула особисто підіслав убивцю[2].
Той же Калігула збудував на озері Немі розкішні розважальні кораблі. Один був плавучим храмом Діани, другий — плавучим палацом. Письмових джерел про їх будівництво, експлуатацію та загибель немає; історики приписують кораблі саме Калігулі, виходячи з його репутації і з маркування знайдених на кораблях предметів.
Після чотирнадцяти століть забуття, остови кораблів були виявлені кардиналом Колона в 1444 році. У 1880-і роки британський посол в Італії організував експедицію на Немі, і «звільнив» затонулі кораблі від мармурів і бронзи. У 1927—1932 роказ, за наказом Муссоліні, озеро осушили, спустивши воду в Альбанське озеро. На дні були знайдені добре збережені остови кораблів розмірами 60 х 20 і 71 х 21 м. Тільки один з них був обладнаний місцями для веслярів, другий, ймовірно, був несамохідною баржею. На меншому кораблі була виявлена унікальна поворотна платформа на роликах, невідомого призначення.
За допомогою спеціально побудованого рейкового шляху, кораблі були підняті на берег. Після консервації, зберігалися в особливому музеї; 31 травня — 1 червня 1944, під час відступу німецьких військ, музей і кораблі були знищені пожежею. Слідство встановило лише непрямий зв'язок між пожежею та діями німецьких військ (німецька батарея, розташована за 150 м від музею, була названа імовірною причиною «випадкової» пожежі).
- ↑ Caligula's tomb found after police arrest man trying to smuggle statue
- ↑ Светоній. Життя дванадцяти цезарів. Гай Калігула, ст. 35
- Навмахії — показові морські бої гладіаторів на озері Фучіно
|
Це незавершена стаття з географії Італії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |