Перейти до вмісту

AGM-45 Shrike

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
AGM-45 Shrike
Типпротирадіолокаційна ракета
ПоходженняСША США
Історія виробництва
Розроблено1958—1963
ВиробникNaval Weapons Center
Вартість одиниці$7000 (в цінах 1973 року)
Виготовлення1960—1982
Виготовлена
кількість
орієнтовно 18500[1]
Характеристики
Вага177 кг
Довжина3.05 м[1]
Діаметр203 мм
Потужність вибуху66.6 кг

Розмах крил914 мм
Швидкість2 Маха
Пускова
платформа
літак

AGM-45 Shrike у Вікісховищі

AGM-45 «Shrike» («Shrike» перекладається як «сорокопуд») — американська протирадіолокаційна ракета. Це перша у світі протирадіолокаційна ракета, прийнята на озброєння. Розроблена інженерами ВМС США в 1963 році. За основу (головка наведення та корпус ракети) взято ракету AIM-7 «Sparrow» «Сперроу». В США замінена ракетами AGM-78 Standard ARM та AGM-88 HARM і знята з озброєння в 1992 році.

Історія

[ред. | ред. код]

Розробка почалася в 1958 році в епоху холодної війни для протидії радянським ЗРК, в першу чергу С-75[1].

Вперше була застосована ВМС США під час Війни у В'єтнамі в 1965 році з борту Douglas A-4 Skyhawk. ВПС США взяли ракету на озброєння наступного року, використовуючи її на літаках F-105F, F-4 Phantom II та інших.

Бойове застосування

[ред. | ред. код]

Використовувалась США під час Війни у В'єтнамі, Ізраїлем під час Війни Судного дня та Великобританією в Фолклендській війні.

Основною задачею при застосуванні було враження стаціонарних і мобільних РЛС зенітних ракетних комплексів. Звичним способом застосуванням ракети був її запуск по балістичній траєкторії в район передбачуваного розташування РЛС противника. Після проходження піка траєкторії ракета активувала свою головку самонаведення і починала шукати випромінювання від увімкненої РЛС противника. Застосування ракети вимагало точного прицілювання і запуску її майже точно в напрямку радара через відчутний недолік — невеликий кут сканування ГСН. Іншим недоліком «Шрайка» була наявність порівняно примітивної пасивної радіолокаційної головки, розрахованої на виявлення цілей лише в вузькому діапазоні частот. Щоб компенсувати цей недолік, було розроблено кілька модифікацій ракети з різними ГСН, побудованими на різних частотах. Пізніші модифікації «Шрайка» мали ГСН, здатну автоматично налаштуватися на потрібну частоту сканування, і використовували не лише бойові заряди, а і сигнальні, з білим фосфором, щоб надати цілевказання на розташування РЛС супротивника.

Хоча ракета була першим і порівняно ефективним протирадіолокаційним засобом, застосованим на полі бою, вона виявилася занадто чутливою до простих заходів протидії — вимкнення радара, перемикання його на еквівалент-приманку чи зміни частоти РЛС. У підсумку всі названі недоліки привели до розробки більш досконалих систем, позбавлених цих недоліків, спочатку AGM-78 Standard ARM, а потім AGM-88 HARM.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. а б в AGM-45 Shrike. weaponsystems.net. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 6 серпня 2023.
pFad - Phonifier reborn

Pfad - The Proxy pFad of © 2024 Garber Painting. All rights reserved.

Note: This service is not intended for secure transactions such as banking, social media, email, or purchasing. Use at your own risk. We assume no liability whatsoever for broken pages.


Alternative Proxies:

Alternative Proxy

pFad Proxy

pFad v3 Proxy

pFad v4 Proxy