Очікує на перевірку

Ford C-Max

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ford C-Max
Ford C-Max 2015
ВиробникFord
Роки виробництва2003-2019
КласКомпактвен
Двигун(и)Бензиновий двигун і дизельний двигун
Довжина4333 мм
СпорідненіFord Focus
Volvo C30
Volvo S40
Volvo V50
Ford Kuga
Mazda3
ПодібніChevrolet Orlando
Citroën C4 Picasso
Renault Scenic
Volkswagen Touran
Opel Zafira
Toyota Verso

Ford C-Max — компактний мінівен, який представляє європейська філія американського автовиробника Ford у модельному ряді з 2003 року.

Перше покоління (2003-2010)

[ред. | ред. код]
Ford C-Max 2003-2007
Ford C-Max 2007-2010
Ford C-Max 2007-2010
Салон Ford C-Max

Ford C-Max першого покоління, що встав на конвеєр заводу в Саарлуї в 2003 році, був доступний з одним варіантом колісної бази: розміром 2640 мм. У довжину автомобіль дорівнював 4391 мм, в ширину і висоту - 1825 і 1588 мм відповідно. В основі моделі лежала платформа Ford C1, на якій були побудовані Ford Focus і Mazda5. В залежності від версії споряджена маса варіювалася від 1372 до 1527 кг. Сильною стороною «сі-макса» була відточена керованість. Але мотори були звичайні. В ряду бензинових агрегатів складалися атмосферні «четвірки» 1.6 (100-115 к.с.), 1.8 (125) і 2.0 (145), а лінійка турбодизельних включала мотори 1.6 (90-109 сил), 1.8 (115) і 2.0 (136). Коробки передач - п'яти-і шестиступінчасті «механіки» плюс «автомати» з чотирма або шістьма діапазонами. Строго п'ятимісний Ford C-Max продавався в країнах Європи та Нової Зеландії, а випуск в Німеччині припинився в 2010 році.

Двигуни

[ред. | ред. код]

Бензинові

  • 1.6 л Duratec I4 100/115 к.с.
  • 1.8 л Duratec I4 120/125 к.с.
  • 2.0 л Duratec I4 145 к.с.

Дизельні

  • 1.6 л Duratorq TDCi I4 90/109 к.с.
  • 1.8 л Duratorq TDCi I4 115 к.с.
  • 2.0 л Duratorq TDCi I4 110/136 к.с.

Друге покоління (2010-2019)

[ред. | ред. код]
Ford C-Max (2010-2015)
Ford Grand C-Max (2010-2015)
Ford C-Max (2010-2015)
Ford Grand C-Max (з 2015)

Автомобіль другого покоління був представлений на Франкфуртському автосалоні 15 вересня 2009 року[1]. За основу взята зовнішність концепту iosis MAX[en], яка являє собою наступний виток «кінетичного» дизайну [2]. Автомобіль є першим з модельної лінійки Ford, побудованим на новій глобальній платформі Ford сегмента C [2], з оптимізованою конструкцією задньою підвіски «Control Blade» та напівізольованим переднім підрамником. Крім 5-місної моделі, на автосалоні був представлений 7-місний Grand C-MAX. Характерною особливістю останнього є парні зсувні двері і інноваційний дизайн сидінь. Серед інших технічних нововведень - двигуни сімейства EcoBoost і шестиступінчаста преселективна коробка передач PowerShift[en] фірми Getrag. Оголошено, що вже в базовій комплектації буде присутня система управління векторизацією обертаючого моменту (Torque Vectoring Control)[3].

У квітні 2015 року C-MAX і Grand C-MAX модернізували. Продажі стартували в червні того ж року. З центральної консолі половина всіх кнопок і елементів управління була видалена, замість них встановлено великий сенсорний екран, яким також можна керувати за допомогою голосових команд. Також змінилася решітка радіатора.

C-Max Hybrid

[ред. | ред. код]
Ford C-Max Energi

По параметрам внутрішнього дизайну, комфорту та технологічного оснащення, Ford C-Max Hybrid (Ford C-Max Energi в Північній Америці) легко обходить Toyota Prius. Нова стилізація даху гібриду C-Max дозволить зручно розміститись чотирьом пасажирам, а багажне відділення легко вмістить весь їх багаж. Склавши спинки задніх сидінь, місткість багажника майже зрівняється з деякими невеликими позашляховиками. І, оскільки, підвіски C-Max Hybrid і Ford Focus дуже подібні, він запропонує рівномірнішу, тихішу та динамічнішу їзду, ніж у більшості гібридів. При базовій комплектації SE, власник отримає: двозонний клімат-контроль, передні сидіння з механічним налаштуванням, складні задні сидіння у співвідношенні 60/40, 17-дюймові колеса з литими дисками, аудіо систему на 6 динаміків та USB-порт для під’єднання плеєру. При моделі SEL буде додано: передні сидіння з підігрівом, кнопковий запуск автомобіля, нову інформаційно-розважальну систему SYNC 3 з 8-дюймовим сенсорним дисплеєм та голосовим управлінням. Пакет засобів безпеки укомплектований: сімома подушками, електронною системою стабільністю та післяаварійною системою попередження, яка активує звуковий та аварійний сигнали в разі розкриття подушок безпеки[4]

Двигуни

[ред. | ред. код]

Бензинові

  • 1.0 л EcoBoost I4 100/125 к.с.
  • 1.6 л Duratec Ti-VCT I4 85/105/125 к.с.
  • 1.6 л Duratec Ti-VCT LPG I4 117 к.с.
  • 1.5 л EcoBoost I4 150/182 к.с.
  • 1.6 л EcoBoost I4 150/182 к.с.

Дизельні

  • 1.5 л Duratorq TDCi I4 95/105/120 к.с.
  • 1.6 л Duratorq TDCi I4 95/115 к.с.
  • 2.0 л Duratorq TDCi I4 115/140/150/163/170 к.с.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ALL-NEW, 7-SEAT FORD C-MAX TO JOIN NORTH AMERICAN LINEUP IN 2011, BUILDING SMALL CAR RANGE. media.ford.com. 15 вересня 2009. Архів оригіналу за 14 березня 2012. Процитовано 8 квітня 2010.
  2. а б FRANKFURT DEBUT FOR ALL-NEW FORD C-MAX: STYLISH AND VERSATILE. media.ford.com. 4 вересня 2009. Архів оригіналу за 14 березня 2012. Процитовано 8 квітня 2010.
  3. New C-MAX family offers space and performance. media.ford.com. 15 вересня 2009. Архів оригіналу за 14 березня 2012. Процитовано 8 квітня 2010.
  4. Как мы тестировали Ford C-Max 2016. automoto.ua. Архів оригіналу за 13 серпня 2016. Процитовано 4 серпня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]