HMS Gloucester (1909)
| «Глостер» | ||
|---|---|---|
| HMS Gloucester (1909) | ||
 | ||
| Британський легкий крейсер «Глостер» у Бриндізі. 1918 | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | легкий крейсер типу «Таун» (1910) | |
| Держава прапора |  Велика Британія
| |
| Належність |  Військово-морські сили Великої Британії
| |
| На честь | восьмий корабель флоту на ім'я «Глостер»[Прим. 1] | |
| Корабельня | William Beardmore & Company, Далмуїр
| |
| Замовлено | липень 1913 | |
| Закладено | 15 квітня 1909 | |
| Спущено на воду | 28 жовтня 1909 | |
| Введено в експлуатацію | жовтень 1910 | |
| На службі | 1910–1921 | |
| Статус | 9 травня 1921 року проданий Thos. W. Ward на брухт | |
| Бойовий досвід | Перша світова війна * Переслідування крейсерів «Гебен» та «Бреслау» * Ютландська битва | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 4877 тонн (стандартна) 5530 тонн (повна) | |
| Довжина | 131,1 м | |
| Ширина | 14,3 м | |
| Осадка | 4,65 м | |
| Бронювання | Пояс: 51 мм Палуба: 9,5–38,1 мм Бойова рубка: 102 мм | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 12 × водотрубних котлів Yarrow 3 × парових турбіни Parsons | |
| Гвинти | 4 | |
| Потужність | 25 000 к.с. | |
| Швидкість | 28,5 вузлів (52,8 км/год) | |
| Дальність плавання | 4140-5830 миль (7670–10800 км) на швидкості 10 вузлів (18,6 км/год) | |
| Екіпаж | 480 офіцери та матроси | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 8 (8 × 1) × 152-мм гармат BL 6 inch Mk XI 4 (4 × 1) × 47-мм гармати QF 6 pounder Vickers | |
| Торпедно-мінне озброєння | 2 × 533-мм торпедних апарати | |
«Глостер» (англ. HMS Gloucester (1909) — військовий корабель, легкий крейсер типу «Таун» (1910) підкласу «Бристоль» Королівського військово-морського флоту Великої Британії часів Першої світової війни.
«Глостер» був закладений 15 квітня 1909 року на верфі компанії William Beardmore & Company у Далмуїрі. 28 жовтня 1909 року спущений на воду, а у жовтні 1910 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.
З січня 1913 року корабель проходив службу у складі 2-ї ескадри легких крейсерів Середземноморського флоту. З початком Першої світової війни брав активну участь у боях в акваторії моря. «Глостер» залучався до пошуку німецьких крейсерів «Гебен» та «Бреслау», що проривалися до Чорного моря. Попри переслідуванню ескадри британського флоту під командуванням адмірала А. Мілна, німецьким лінійному «Гебен» та легкому «Бреслау» крейсерам вдалося пройти крізь Дарданелли та дістатися Стамбула[Прим. 2]. Безкровна «битва» британських та німецьких кораблів мала далекосяжні політичні та військові наслідки для усього Середземноморського та Чорноморського регіонів та ходу війни в цілому. У листопаді 1914 року Османська імперія приєдналась до Центральних держав і відразу підключилася до активної фази боїв на Європейському континенті, в Африці й в Азії. Як пізніше писав В.Черчилль: «більше вбивств, більше нещастя і більше руйнувань, ніж коли-небудь раніше було принесено по компасу кораблів»[1]
31 травня — 1 червня 1916 року «Глостер» брав участь у Ютландській морській битві. Коли битва почалася, 3-тя ескадра легких крейсерів, у якій перебував «Глостер», прикривав лінійні крейсери віцеадмірала Девіда Бітті, які шукали німецький флот і рушили на підтримку 1-ї ескадри легких крейсерів після того, як вони помітили німецькі кораблі. Після того, як Бітті повернув на північ, зіткнувшись з основною частиною німецького флоту відкритого моря, 3-тя ескадра легких крейсерів стала першою, хто вступив у бій о 17:33. Крейсер короткочасно вступив у бій з виведеним з ладу легким крейсером «Вісбаден» близько 18:15. До 18:40 ескадра була готова супроводжувати 3-тю ескадру лінійних крейсерів Великого флоту.
О 20:10 кораблі Бітті були в першому ешелоні Великого флоту і 3-тя ескадра легких крейсерів прикривав їх, коли флагманський корабель «Фалмут» помітив п'ять крейсерів 4-ї розвідувальної групи, і ескадра наблизилася до бою на повній швидкості. Британські кораблі не були помічені до 20:17, а через хвилину «Фалмут» відкрив вогонь з відстані 9600 ярдів (8800 м). До 20:38 британці втратили німців з поля зору і повернулися, щоб зайняти позицію на чолі лінійних крейсерів Бітті. Всього крейсер випустив 37 снарядів і в ході бою не постраждав.
19 жовтня 1917 року британські крейсери «Глостер» і «Ньюкасл», італійські есмінці «Індоміто», «Аквіла», «Спарвіеро», «Антоніо Мосто», «Джузеппе Міссорі», а також французькі есмінці «Командан Рів'єр», «Біссон» і «Командан Борі» вирушили з Бриндізі для переслідування групи австро-угорських кораблів (крейсер «Гельголанд», есмінці «Ліка», «Тріглав», «Татра», «Чепель», «Ор'єн», «Балатон»), які вирушили з Котору для атаки італійських конвоїв[2].
Крейсер залишався в Адріатичному морі до кінця війни в листопаді 1918 року. У квітні наступного року корабель вивели до резерву. У березні 1920 року зареєстрований для утилізації, а 9 травня 1921 року проданий на брухт Thos. W. Ward.
- Наторі (крейсер)
- HMS Conquest (1915)
- SMS Danzig (1907)
- Jules Michelet (1908)
- Alberico da Barbiano
- SMS Helgoland (1912)
- Виноски
- ↑ на честь англійського міста Глостер
- ↑ До складу угруповання переслідування входили: 3 лінійні крейсери «Інфлексібл», «Індефатігабл» і «Індомітебл», 4 панцерні крейсери: «Діфенс», «Блек Прінс», «Ворріор», «Герцог Единбурзький», 4 легкі крейсери: «Чатем», «Глостер», «Дублін» та «Веймут», 14 есмінців: «Скорпіон», «Бігл», «Бульдог», «Грассгоппер», «Гарпі», «Волверін» та інші.
- Джерела
- ↑ Tuchman, Barbara (1962). The Guns of August. Constable. ISBN 0-333-69880-0. р.154
- ↑ Franco Favre, La Marina nella Grande Guerra. Le operazioni navali, aeree, subacquee e terrestri in Adriatico, pp. 83-119-122.
- HMS Gloucester(англ.)
- HMS Gloucester
- H.M.S. Gloucester (1909)(англ.)
- HMS GLOUCESTER — February to April 1915, British Home Waters and Central Atlantic
- Colledge, J. J.; Warlow, Ben (2006) [1969]. Ships of the Royal Navy: The Complete Record of all Fighting Ships of the Royal Navy (Rev. ed.). London: Chatham Publishing. ISBN 978-1-86176-281-8.
- Corbett, Julian (1997). Naval Operations. History of the Great War: Based on Official Documents. Vol. III (reprint of the 1940 second ed.). London and Nashville, Tennessee: Imperial War Museum in association with the Battery Press. ISBN 1-870423-50-X.
- Friedman, Norman (2010). British Cruisers: Two World Wars and After. Barnsley, UK: Seaforth Publishing. ISBN 978-1-59114-078-8.
- Massie, Robert (2004). Castles of Steel: Britain, Germany and the winning of the Great War. Random House. ISBN 0-224-04092-8.
- С. А. Балакин. ВМС Великобритании 1914—1918 гг. — Москва: Моделист-конструктор, 1995. — 32 с. — (Морская коллекция № 4 / 1995). — 8000 экз.
