Leiothrichidae
| Leiothrichidae | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Сіва (Actinodura cyanouroptera)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Роди
| ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Leiothrichidae — родина горобцеподібних птахів, що включає 16 родів і 133 види. Представники родини мешкають в Азії і Африці.
Представники родини Leiothrichidae — співочі птахи дрібного і середнього розміру. Їхнє забарвлення є переважно коричневим, однак деякі частини оперення на голові, грудях і животі можуть бути білими, сірими або чорними, рідше жовтими. червоними, зеленими або синіми. Представникам родини Pellorneidae зазвичай не притаманний статевий диморфізм. Вони мають округлої форми крила, відносно довгі хвости і голови, товсті і короткі шиї. Лапи міцні, у частини видів пристосовані до наземного способу життя. Дзьоби подібні до дроздових[2].
Більшість представників родини Leiothrichidae мешкають в Південно-Східній Азії і на Індійському субконтиненті. Вони живуть в різномінітних природних середовищах: саван до густих тропічних лісів. Живляться переважно комахами, хоча багато видів також споживають ягоди, плоди, насіння і нектар, а найбільші представники родини є всеїдними і можуть полювати на дрібних хребетних.
Раніше представників родини Leiothrichidae поміщали до родини тимелієвих (Timaliidae), однак за результатами ґрунтовного молекулярно-філогенетичного дослідження надродини Sylvioidea вони були виділені в окрему родину[3][4][5].
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Філогенетичне положення родини Leiothrichidae, відповідно до результатів дослідження 2019 року.[6] |
За класифікацією, утвердженою Міжнародним орнітологічним конгресом, виділяють 16 родів і 133 види:[7][8]
- Гірська чагарниця (Grammatoptila) — 1 вид (рід монотиповий)
- Кутія (Cutia) — 2 види
- Сіроголова сибія (Laniellus) — 2 види[9][10]
- Багатобарвна чагарниця (Trochalopteron) — 19 видів
- Сибія (Actinodura) — 9 видів
- Montecincla — 4 види
- Мінла (Minla) — 1 вид (рід монотиповий)
- Рудоспинна джоя (Leioptila) — 1 вид (рід монотиповий)
- Мезія (Leiothrix) — 2 види
- Велика мінла (Liocichla) — 5 видів
- Довгохвоста сибія (Heterophasia) — 7 видів
- Argya — 16 видів
- Кратеропа (Turdoides) — 19 видів
- Чагарниця (Garrulax) — 14 видів
- Сірогорла чагарниця (Ianthocincla) — 8 видів
- Бурохвоста чагарниця (Pterorhinus) — 23 види
Ґрунтовне молекулярно-філогенетичне дослідження родини Leiothrichidae, опубліковане в 2018 році, призвело до значного перегляду таксономічної класифікації[11]. Низка видів, яких раніше відносили до роду Чагарниця (Garrulax), були переведені до відновлених родів Сірогорла чагарниця (Ianthocincla) і Бурохвоста чагарниця (Pterorhinus). Ці три клади розійшлися в міоцені, 7-9 млн років тому. Також був розділений рід Кратеропа (Turdoides). Низку представників. яких раніше відносили до цього роду, було переведено до роду Argya[11][8].
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Кладограма, побудована за результатами дослідження Cibois et al. 2018.[11] |
- ↑ Swainson, William John; Richardson, J. (1831). Fauna boreali-americana, or, The zoology of the northern parts of British America. Т. Part 2. The Birds. London: J. Murray. с. 490. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 30 листопада 2021.
- ↑ Perrins, C. (1991). Forshaw, Joseph (ред.). Encyclopaedia of Animals: Birds. London: Merehurst Press. с. 188—190. ISBN 1-85391-186-0.
- ↑ Fregin, Silke; Haase, Martin; Olsson, Urban; Alström, Per (2012). New insights into family relationships within the avian superfamily Sylvioidea (Passeriformes) based on seven molecular markers. BMC Evolutionary Biology. 12 (1): 157. doi:10.1186/1471-2148-12-157. ISSN 1471-2148. PMC 3462691. PMID 22920688.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Cibois, Alice; Gelang, Magnus; Alström, Per; Pasquet, Eric; Fjeldså, Jon; Ericson, Per G. P.; Olsson, Urban (7 червня 2018). Comprehensive phylogeny of the laughingthrushes and allies (Aves, Leiothrichidae) and a proposal for a revised taxonomy. Zoologica Scripta (англ.). 47 (4): 428—440. doi:10.1111/zsc.12296. ISSN 0300-3256.
- ↑ GUSTAFSSON, DANIEL R.; CLAYTON, DALE H.; BUSH, SARAH E. (21 лютого 2018). Twelve new species of Priceiella (Phthiraptera: Ischnocera: Philopteridae) from Old World babblers, with keys to species of two subgenera and checklists of species for the genus. Zootaxa. 4382 (3): 401—449. doi:10.11646/zootaxa.4382.3.1. ISSN 1175-5334. PMID 29689927.
- ↑ Cai, T.; Cibois, A.; Alström, P.; Moyle, R.G.; Kennedy, J.D.; Shao, S.; Zhang, R.; Irestedt, M.; Ericson, P.G.P.; Gelang, M.; Qu, Y.; Lei, F.; Fjeldså, J. (2019). Near-complete phylogeny and taxonomic revision of the world's babblers (Aves: Passeriformes). Molecular Phylogenetics and Evolution. 130: 346—356. doi:10.1016/j.ympev.2018.10.010.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ а б Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (October 2021). Laughingthrushes and allies. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 01 грудня 2021.
- ↑ Gregory, S.M.S.; Dickinson, E. (2012). An assessment of three little‐noticed papers on avian nomenclature by G.N. Kashin during 1978‐1982. Zootaxa. 3340: 44-58 [51].
- ↑ Dickinson, E.C.; Christidis, L., ред. (2014). The Howard & Moore Complete Checklist of the Birds of the World. Т. Volume 2: Passerines (вид. 4th). Eastbourne, UK: Aves Press. с. 548. ISBN 978-0-9568611-2-2.
- ↑ а б в Cibois, A.; Gelang, M.; Alström, P.; Pasquet, E.; Fjeldså, J.; Ericson, P.G.P.; Olsson, U. (2018). Comprehensive phylogeny of the laughingthrushes and allies (Aves, Leiothrichidae) and a proposal for a revised taxonomy. Zoologica Scripta. 47 (4): 428—440. doi:10.1111/zsc.12296.
- Cibois, A. (2003). Mitochondrial DNA phylogeny of babblers (Timaliidae). Auk. 120: 35—54. doi:10.1642/0004-8038(2003)120[0035:MDPOBT]2.0.CO;2.
- Collar, N. J., and C. Robson. 2007. Family Timaliidae (babblers). Pages 70–291 in J. del Hoyo, A. Elliott, and D.A. Christie (editors), Handbook of the Birds of the World Volume 12: Picathartes to Tits and Chickadees. Lynx Edicions, Barcelona.
- Gelang, M., A. Cibois, E. Pasquet, U. Olsson, P. Alström and P.G.P. Ericson. 2009. Phylogeny of babblers (Aves, Passeriformes): major lineages, family limits and classification. Zoologica Scripta 38: 225–236.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
