S/2016 J 4
| Дані про відкриття | |
|---|---|
| Дата відкриття | 9 березня 2016 |
| Відкривач(і) | Скотт Шеппард |
| Місце відкриття | Лас-Кампанас |
| Планета | Юпітер |
| Номер | |
| Орбітальні характеристики | |
| Велика піввісь | 23 664 140[1][2] км |
| Орбітальний період | 743,69 діб |
| Ексцентриситет орбіти | 0,198 |
| Нахил орбіти | 146,25° до площини екватора планети |
| Фізичні характеристики | |
| Видима зоряна величина | |
| Діаметр | ≈1[3] км |
| Атмосфера | відсутня |
| Інші позначення | |
S/2016 J 4 — невеликий зовнішній природний супутник Юпітера, відкритий Скоттом Шеппардом 9 березня 2016 року за допомогою 6,5-метрового телескопа Магеллана-Бааде в Лас-Кампанас, Чилі. Про це було оголошено Центром малих планет 24 січня 2023 року після того, як спостереження були зібрані протягом досить тривалого періоду часу, щоб підтвердити орбіту супутника.[4]
S/2016 J 4 є частиною групи Пасіфе, розсіяного скупчення віддалених ретроградних, нерегулярних супутників Юпітера, які рухаються по орбітах, подібних до Пасіфе, за великими напіввісями між 22–25 мільйонами км, ексцентриситетом орбіти між 0,2-0,6, а нахили від 140 до 160°.[3] Повний оберт навколо Юпітера робить за 743,69 земних доби з нахилом орбіти 146,25 °. Має діаметр близько 1 км для абсолютної зоряної величини 17,3.[3]
- ↑ MPEC 2024-D116 : S/2022 J 1. Minor Planet Electronic Circulars. Minor Planet Center. 23 лютого 2024. Процитовано 23 лютого 2024.
- ↑ Planetary Satellite Discovery Circumstances. JPL Solar System Dynamics. NASA. Процитовано 22 лютого 2023.
- ↑ а б в Sheppard, Scott S. Moons of Jupiter. Earth & Planets Laboratory. Carnegie Institution for Science. Процитовано 22 лютого 2023.
- ↑ MPEC 2023-D44 : S/2022 J 1. Minor Planet Electronic Circulars. Minor Planet Center. 22 лютого 2023. Процитовано 22 лютого 2023.
| Характеристика |  | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Супутники | |||||||
| Троянці | |||||||
| Дослідження | |||||||
| Інше | |||||||
