Vickers Warwick

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Vickers Warwick
Призначення:протичовновий/патрульний літак
Перший політ:13 серпня 1939
Прийнятий на озброєння:1941
Знятий з озброєння:1945
Період використання:19421945
На озброєнні у: Королівські ПС Великої Британії
ПС Південно-Африканського Союзу
ПС Польщі
Розробник:Vickers[d]
Виробник:Велика Британія Vickers-Armstrongs
Всього збудовано:846
Модифікації:Vickers B.9/32
Конструктор:Велика Британія Vickers-Armstrongs
Екіпаж:6 осіб
Максимальна швидкість (МШ):360 км/год
Бойовий радіус:3 700 км
Бойова стеля:6 600 м
Швидкопідйомність:3,4 м/с
Довжина:22,02 м
Висота:5,64 м
Розмах крила:29,477 м
Площа крила:93,5 м²
Порожній:12 770 кг
Максимальна злітна:20 412 кг
Двигуни:2 × радіальні, дворядні, 18-циліндрові поршневі авіаційні двигуни повітряного охолодження Pratt & Whitney R-2800/S.1A4-G Double Wasp
Тяга (потужність):1 850 к.с. (1 380 кВт)
Кулеметне озброєння:8 × .303-дюймових (7,7-мм) авіаційних кулеметів Browning М1919

Vickers Warwick у Вікісховищі

Віккерс Ворик (англ. Vickers Warwick) — британський багатоцільовий двомоторний протичовновий/патрульний літак часів Другої світової війни. Літак розроблений компанією Vickers-Armstrongs для Королівських повітряних сил Британії наприкінці 1930-х років. Отримав назву на честь англійського міста Ворик і був найбільшим британським двомоторним літаком, який використовувався під час Другої світової війни.

Історія

[ред. | ред. код]

«Ворик» розроблявся на основі британського середнього бомбардувальника «Веллінгтон» і мав значну відмінність від планерів літаків тих часів — характерною ознакою цього літака стала геодетична конструкція, яку часто називають «геодезичною». Згідно специфікації B.1/35 «Ворик» мав бути потужнішою і більшою версією «Веллінгтона», але через перегляд стратегії використання і пошук необхідного двигуна розробка «Ворика» затрималася.

13 серпня 1939 року відбувся перший політ прототипу «Ворика» з двигуном Rolls-Royce Vulture, який ще не був доведений до ладу і мав безліч недоліків. Ненадійність двигуна змусила конструкторів шукати альтернативну заміну. Наступним став радіальний двигунів британського виробництва Bristol Centaurus і другий прототип з цим двигуном вперше злетів в квітні 1940 року. Проте і цей двигун все ще був в розробці, яка була повільною через воєнні потреби і пошуки двигуна знову продовжились. В решті решт «Ворик» було вирішено виготовляти з американським двигуном Pratt & Whitney R-2800 Double Wasp, перший політ з ним відбувся тільки 1 травня 1942 року.[1]

Проте на цей час «Ворика» вже витісняло нове покоління середніх і важких бомбардувальників, і в ролі бомбардувальника використовуватись не міг. Тому в січні 1943 року було вирішено використовувати літак для морських рятувальних місій, оснащених скидним рятувальним човном. Ця модифікація отримала позначення «Ворик ASR.1» і вперше надійшла на озброєння 280-ї ескадрильї Берегового командування в серпні 1943 року, де вони замінили Avro Anson.

Зацікавленість транспортної компанії BOAC в літаках далекої дальності призвела до створення модифікації «Ворик C.I», з якої було прибрано все озброєння. Перший літак цієї модифікації здійнявся в повітря 5 лютого 1943 року, після чого почав використовуватись для польотів на Близький Схід. В 1944 році ці літаки були передані 167-й транспортній ескадрильї.[2]

«Ворик» також був прийнятий на озброєння польськими ПС у вигнанні, що дислокувалися у Великій Британії та ПС Південної Африки.

Модифікації

[ред. | ред. код]
Пошуково-рятувальний літак «Віккерс Ворик» з рятувальним човном під корпусом літака
  • Warwick Mark I:
    • Warwick B Mk I — оригінальна базова комплектація бомбардувальника Mk I; з 150 замовлених було побудовано лишень 16. Використовувалися у різних тестових програмах
    • Warwick C Mk I абоVickers Type 456 — транспортна версія Mk I, використовувалася британською авіакомпанією BOAC на маршрутах у Середземномор'ї та в Північну Африку
    • Warwick B/ASR Mk I — 40 літаків варіанту B Mk I, перероблених на повітряно-морський пошуково-рятувальний літак і використовувався для розшуку та порятунку екіпажів збитих британських літаків. Могли нести два комплекти рятувального обладнання Lindholme Gear
    • Warwick ASR (Stage A) — 10 перероблених літаків варіанту B Mk I, які використовувалися для пошуково-рятувальних операцій на морі. Могли нести два комплекти рятувального обладнання Lindholme Gear та один керований рятувальний човен, що скидався з повітря
    • Warwick ASR (Stage B) — 20 перероблених літаків варіанту B Mk I, обладнаних аналогічно B/ASR Mk I та ASR (Stage A)
    • Warwick ASR Mk I абоVickers Type 462 — пошуково-рятувальний літак, що міг нести рятувальний човен. Оснащувався двома двигунами Pratt & Whitney R-2800/S.1A4-G Double Wasp. Побудовано 205 літаків
  • Warwick Mark II:
    • Warwick B Mk II або Vickers Type 413 — прототип бомбардувальника Mk I; створений в одному екземплярі. Перебудований на B Mk I
    • Warwick GR Mk II або Vickers Type 469 — протичовновий літак, морський далекий розвідник. Озброювався торпедами та бомбами. Оснащувався двома радіальними двигунами Bristol Centaurus VI потужністю 2500 к.с. 118 одиниць.
    • Warwick GR Mk II Met — літак метеорологічної розвідки на основі GR Mk II. 14 одиниць.
  • Warwick Mark III:
    • Warwick C Mk III або Vickers Type 460 — транспортний літак, що міг перевозити до 24 повністю оснащених та озброєних піхотинців або 8-10 пасажирів у версії VIP-класу. Літак не мав озброєння. Випущено 100 одиниць
  • Warwick Mark V:
  • Warwick Mark VI:
    • Warwick ASR Mk VI або Vickers Type 485 — остання версія літака для пошуково-рятувальних операцій на морі. Оснащений двома двигунами Pratt & Whitney R-2800-2SBG Double Wasp. Побудовано 94 літаки

Тактико-технічні характеристики (GR.II)

[ред. | ред. код]

Дані з Consice Guide to British Aircraft of World War II[2]

Технічні характеристики

[ред. | ред. код]
  • Екіпаж: 7 осіб
  • Довжина: 20,88 м
  • Висота: 5,64 м
  • Розмах крила: 29,48 м
  • Площа крила: 93,46 м²
  • Маса порожнього: 14118 кг
  • Максимальна злітна маса: 23247 кг
  • Двигун: 2 × Bristol Centaurus VI
  • Потужність: 2 × 2500 к. с. (1864 кВт.)

Льотні характеристики

[ред. | ред. код]
  • Максимальна швидкість: 422 км/год (на висоті 610 м.)
  • Практична стеля: 5790 м
  • Дальність польоту: 4908 км

Озброєння

[ред. | ред. код]
  • Кулеметне:
    • 6 × 7,7-мм захисних кулеметів
  • Бомбове:
    • до 5557 кг бомб

Літаки, схожі за ТТХ та часом застосування

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Vickers Warwick Multirole Heavy Bomber Aircraft [Архівовано 20 січня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
  • Vickers Warwick [Архівовано 8 грудня 2009 у Wayback Machine.](англ.)
  • Warwick. на airwar.ru. Архів оригіналу за 13 лютого 2021. Процитовано 5 лютого 2021. (рос.)
  • Warwick Vickers/многоцелевой самолет. на airpages.ru. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 5 лютого 2021. (рос.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Andrews, C.F and E.B. Morgan. Vickers Aircraft since 1908. London: Putnam, 1988. ISBN 0-85177-815-1.
  • Barfield, Norman. "Vickers-Armstrongs Warwick variants". Aircraft in Profile, Volume 11. Windsor, Berkshire, UK: Profile Publications Ltd., 1972.
  • Jones, Barry. "Database:Vickers Warwick". Aeroplane, Vol. 38, No. 6, Issue No 446, June 2010. London: IPC. ISSN 0143-7240. pp. 63–78.
  • Taylor, John W.R. "Vickers Warwick". Combat Aircraft of the World from 1909 to the Present. New York: G.P. Putnam's Sons, 1969. ISBN 0-425-03633-2.
  • Monday, Devid. Consice Guide to British Aircraft of World War II. — London : Airspace Publishing Ltd, 1984. — 240 с. — ISBN 0600349675. (англ.)

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
Джерела
  1. Monday, 1984, с. 222.
  2. а б Monday, 1984, с. 223.