Перейти до вмісту

Джин (напій)

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Джин
Зображення
Названо на честь Женевер
Об'ємна частка спирту 37,5 % (V/V)
Кількість підписників у соціальних мережах 43 709
Код у Гармонізованій системі 220850[1]
CMNS: Джин у Вікісховищі

Джин (англ. gin) — міцний алкогольний напій із вмістом спирту не менше 37,5% об'єму, отриманий в результаті перегонки настоянки з ягід ялівцю на зерновому спирті.

Джин виник як лікарський напій, що виготовлявся монахами та алхіміками по всій Європі, зокрема в південній Італії, Фландрії та Нідерландах, для забезпечення aqua vitae з дистилятів винограду та зерна. Джин став популярним в Англії після представлення женеверу, голландського та бельгійського напою, який спочатку теж вживався як ліки. Згодом джин став національним алкогольним напоєм Англії.

Сьогодні джин виробляється різними способами з широкого спектру рослинних інгредієнтів, що породжує низку різних стилів і брендів. Окрім ялівцю джин, як правило, ароматизовують трав’яним, пряним, квітковим чи фруктовим ароматами або ж їх комбінацією. Його зазвичай вживають у суміші з тонічною водою у вигляді джин-тоніку. Джин також часто використовують як базовий алкоголь для виробництва ароматизованих лікерів на основі джину, наприклад, тернового джину, який традиційно виготовляють із додаванням фруктів, ароматизаторів і цукру.

Етимологія

[ред. | ред. код]

Слово джин запозичене з англ. gin, яке є скороченою формою старішого англійського слова genever[2], пов’язаного із французькою (фр. genièvre) та нідерландською (нід. jenever) назвами схожого ялівцевого напою. Зрештою, всі вони походять від лат. juniperus, що на означає ялівець[3].

Історія

[ред. | ред. код]
Вільям Хогарт. «Провулок джину»
Коктейль Bee's Knees з джином, медом і лимонним соком

Своєю появою джин зобов'язаний поширенню на Британських островах наприкінці XVII сторіччя голландського напою, відомого під назвою женевер, який англійці іменували також «голландською доблестю». У 1688 році голландський статхаудер став англійським королем Вільгельмом III. Він не лише зробив жорст­кішим ембарго на ввезення французьких товарів (зокрема й вина), а й привіз з собою до Лондона рецепт женеверу.

Щоправда, англійським виробникам дотримуватися оригінальної рецептури було важко. Технологія була спрощена, а новій напій отримав назву gin — джин.

Перевагою джину була низька ціна, що дозволило купувати напій навіть бідним. Завдяки доступності напою Англія в середині XVIII століття занурилася в «лихоманку джину». Тисячі людей пиячили день і ніч, божеволіли, втрачали людську подобу, грабували і продавали останнє лише для того, аби придбати чергову порцію питва. Зупинити алкогольне безумство вдалося лише поступово, завдяки запровадженню високих податків на виробництво джина — внаслідок чого він суттєво подорожчав — та появі альтернативи (насаперед якісних сортів пива, насамперед портеру, та витриманого коньяку)[4].

У 1832 винайдений процес вертикальної перегонки, а пізніше в XIX столітті був створений лондонський сухий джин. Так джин став більш шановним напоєм, який часто стали вживати з тоніком на основі хініну. Тонік міг протидіяти малярії, але потрібно було приховати смак хініну, що в ньому містився, і саме джин був для цього прекрасним засобом. Згодом вигадали багато інших коктейлів на основі джину, серед яких мартіні. Джин у формі секретно виробленого самогону був поширеним напоєм у магазинах, котрі незаконно торгували спиртними напоями під час сухого закону в США через відносну простоту основних методів його виробництва. Він залишився основою багатьох коктейлів і після скасування сухого закону.

Коли бідняки перестали пити джин через його ціну, цим напоєм раптом зацікавилися аристократи. Хоча, справа тут не тільки в ціні; оскільки якість джина помітно покращилася з часом, він став чистішим, набув легкості при питті і позбувся солодкуватого смаку.

Оскільки джин часто вживається з тоніком, сиропами, соками, то його виробники почали знижувати міцність своїх напоїв до 35 %, а іноді навіть і до 10 %. Це негативно позначилося на ароматичній гамі. Тому в 1960-х роках був прийнятий європейський закон, який постановив, що джин не може мати міцність нижче 37,5 %.

У місті Хассельт (Бельгія) розташовується Національний музей джину.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. UN Comtrade Commodity Classifications
  2. Gin | Meaning of Gin by Lexico. web.archive.org. 22 березня 2020. Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 20 грудня 2022.
  3. Genever | Meaning of Genever by Lexico. web.archive.org. 21 грудня 2019. Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 20 грудня 2022.
  4. Мустафін О. Смачні мандри. Нові екскурсії кухнею. К., 2020, с.162-163


pFad - Phonifier reborn

Pfad - The Proxy pFad of © 2024 Garber Painting. All rights reserved.

Note: This service is not intended for secure transactions such as banking, social media, email, or purchasing. Use at your own risk. We assume no liability whatsoever for broken pages.


Alternative Proxies:

Alternative Proxy

pFad Proxy

pFad v3 Proxy

pFad v4 Proxy