Перейти до вмісту

Дигліцерид

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Загальна хімічна структура 1,2-діагліцерину (верх) та 1,3-діагліцерину (низ), де R1 and R2 це бічні зв'язки жирних кислот

Дигліцерид або діацилгліцерин (DAG), зустрічається також назва діацилгліцерол[1] — гліцерид, що складається з двох ланцюгів жирних кислот, ковалентно зв'язаних із молекулою гліцерину за допомогою складноестрених зв'язків[2]. Існують дві можливі форми дигліцериду: 1,2-діацилгліцерини та 1,3-діацилгліцерини. Дигліцериди є природними компонентами харчових жирів, хоча й менш значними порівняно з тригліцеридами[3].

DAG мають властивості поверхнево-активних речовин, тому зазвичай використовуються як емульгатори в готових харчових продуктах. Масло, збагачене дигліцеридом (зокрема, 1,3-DAG) вивчали як замінник жиру через його здатність пригнічувати накопичення жиру в організмі[4][5]. Річний продаж цього продукту становив приблизно 200 мільйонів доларів США в Японії з моменту його появи наприкінці 1990-х років і до 2009 року[4].

Виробництво

[ред. | ред. код]

Дигліцериди є другорядним компонентом багатьох насіннєвих олій, де їх вміст складає ~1—6 % або у випадку бавовняної олії до 10 %[6]. У промисловості дигліцерид виробляють шляхом гліцеролізу між тригліцеридами та гліцерином. Сировиною для виробництва можуть бути як рослинні олії, так і тваринні жири[7].

Харчова добавка

[ред. | ред. код]

Дигліцериди, зазвичай у суміші з моногліцеридами (E471), це харчові добавки, які використовують як емульгатори. Значення загального вмісту жиру, насиченого жиру та трансжиру, наведені на харчових етикетках, не включають вміст моно- та дигліцеридів. Дигліцериди часто додають до складу хлібобулочних виробів, напоїв, морозива, арахісового масла, жувальної гумки, жиру, збитих начинок, маргарину, кондитерських виробів і деяких закусок, таких як чіпси Pringles.

Біологічні функції

[ред. | ред. код]

Активація протеїнкінази С

[ред. | ред. код]
Розщеплення PIP2 до IP3 у клітинній мембрані. Дигліцерид (DAG) ініціює внутрішньоклітинне вивільнення кальцію та активацію протеїнкінази С (PKC). Примітка: Фосфоліпаза С (PLC) не є проміжною ланкою, як це зображено, а фактично прискорює розділення IP3/DAG

У біохімічній передачі сигналів дигліцерид євторинним сигнальним ліпідом та продуктом гідролізу ферментом фосфоліпазою C (PLC) (мембранний фермент) фосфоліпіду фосфатидилінозитол 4,5-бісфосфату (PIP2), який, через таку саму реакцію утворює інозитолтрифосфат (IP3). Хоча інозитолтрифосфат дифундує в цитозоль, дигліцерид залишається всередині плазматичної мембрани завдяки своїм гідрофобним властивостям. IP3 стимулює вивільнення іонів кальцію з гладкого ендоплазматичного ретикулуму, тоді як дигліцерид є фізіологічним активатором протеїнкінази С (PKC). Продукція дигліцериду в мембрані полегшує перехід протеїнкінази С з цитозолю в плазматичну мембрану.

Активація Munc13

[ред. | ред. код]

Дигліцерид позитивно впливає на вивільнення везикул шляхом взаємодії з сімейством білків пресинаптичного праймування Munc13. Зв'язування дигліцериду з доменом C1 Munc13 підвищує здатність злиття синаптичних пухирців (везикул), а це посилює їх вивільнення.

Дигліцерид можна імітувати сполуками, що сприяють розвитку пухлин, форболовими естерами[8].

Інші функції

[ред. | ред. код]

Окрім активації протеїнкінази С, дигліцерид має ряд інших функцій у клітині:

Метаболізм

[ред. | ред. код]
гліцерин-3-фосфат

Синтез дигліцериду починається з гліцерин-3-фосфату, який утворюється переважно з дигідроксіацетонфосфату, що є продуктом гліколізу (зазвичай у цитоплазмі клітин печінки або жирової тканини). Гліцерол-3-фосфат спочатку ацилюється ацил-коензимом А (ацил-КоА) з утворенням лізофосфатидної кислоти, яка потім ацилюється іншою молекулою ацил-КоА з утворенням фосфатидної кислоти . Фосфатидна кислота потім дефосфорилюється з утворенням власне дигліцериду.

Харчовий жир переважно складається з тригліцеридів . Проте тригліцериди не можуть засвоюватися травною системою, тому спочатку вони ферментативно перетравлюються до моноацилгліцерину, дигліцериду або вільних жирних кислот. Дигліцерид є попередником триацилгліцерину (тригліцериду), який утворюється при додаванні третьої жирної кислоти до дигліцериду з дією ферменту дигліцерид ацилтрансферази.

Оскільки дигліцерид синтезується за допомогою фосфатидної кислоти, то має у складі насичену жирну кислоту в положенні С-1 гліцеринового фрагмента та ненасичену жирну кислоту в положенні С-2[9].

Дигліцерид фосфорилюється до фосфатидної кислоти ферментом діацилгліцеринкіназою .

Інсулінорезистентність

[ред. | ред. код]

Активація PKC-θ дигліцеридом може викликати резистентність до інсуліну в м'язах через зниження активності ферменту PI3K, пов'язаного з білком IRS1[10]. Подібним чином, активація PKCε дигліцеридом може спричинити резистентність до інсуліну в печінці[10][11].

Див. також

[ред. | ред. код]

Список літератури

[ред. | ред. код]
  1. ФОСФОЛІПІДИ. Фармацевтична енциклопедія (укр.). Процитовано 11 лютого 2024.
  2. IUPAC, Compendium of Chemical Terminology, 2nd ed. (the "Gold Book") (1997). Редагована онлайн версія: (2006–) "glycerides". DOI:10.1351/goldbook.G02647 (англ.)
  3. Toxicological evaluation of some food additives including anticaking agents, antimicrobials, antioxidants, emulsifiers and thickening agents. World Health Organization.
  4. а б Phuah, Eng-Tong; Tang, Teck-Kim; Lee, Yee-Ying та ін. (2015). Review on the Current State of Diacylglycerol Production Using Enzymatic Approach (PDF). Food and Bioprocess Technology. 8 (6): 1169—1186. doi:10.1007/s11947-015-1505-0. ISSN 1935-5130.
  5. Lo, Seong-Koon; Tan, Chin-Ping; Long, Kamariah та ін. (2008). Diacylglycerol Oil—Properties, Processes and Products: A Review (PDF). Food and Bioprocess Technology. 1 (3): 223—233. doi:10.1007/s11947-007-0049-3. ISSN 1935-5130.
  6. Flickinger, Brent D.; Matsuo, Noboru (February 2003). Nutritional characteristics of DAG oil. Lipids. 38 (2): 129—132. doi:10.1007/s11745-003-1042-8. PMID 12733744.
  7. Sonntag, Norman O. V. (1982). Glycerolysis of fats and methyl esters — Status, review and critique. Journal of the American Oil Chemists' Society. 59 (10): 795A—802A. doi:10.1007/BF02634442. ISSN 0003-021X.
  8. Blumberg, Peter M. (1988). Protein Kinase C as the Receptor for the Phorbol Ester Tumor Promoters: Sixth Rhoads Memorial Award Lecture. Cancer Research. 48 (1): 1—8. PMID 3275491.
  9. Biochemistry (вид. 6th). San Francisco: W. H. Freeman. 2006. ISBN 0-7167-8724-5.
  10. а б Erion DM, Shulman GI (2010). Diacylglycerol-mediated insulin resistance. Nature Medicine. 16 (4): 400—402. doi:10.1038/nm0410-400. PMC 3730126. PMID 20376053.
  11. Petersen MC, Madiraju AK, Gassaway BM та ін. (2016). Insulin receptor Thr1160 phosphorylation mediates lipid-induced hepatic insulin resistance. Journal of Clinical Investigation. 126 (11): 4361—4371. doi:10.1172/JCI86013. PMC 5096902. PMID 27760050.
pFad - Phonifier reborn

Pfad - The Proxy pFad of © 2024 Garber Painting. All rights reserved.

Note: This service is not intended for secure transactions such as banking, social media, email, or purchasing. Use at your own risk. We assume no liability whatsoever for broken pages.


Alternative Proxies:

Alternative Proxy

pFad Proxy

pFad v3 Proxy

pFad v4 Proxy