Перейти до вмісту

Бухарест

Редагувати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бухарест
рум. București
Герб Прапор
Герб Бухареста Прапор
Основні дані
44°26′07″ пн. ш. 26°06′10″ сх. д.H G O
Країна Румунія Румунія
Регіон Бухарест
Столиця для Румунія і Ілфов

Межує з

— сусідні нас. пункти
Кіажна, Чорогирла, Отопень, Мегуреле, Домнешть, Кітіла, Пантелімон, Попешть-Леордень ?
Засновано 1459
Площа 228 км²
Населення 2 354 510(1 04 2019)
· густота 9237 осіб/км²
Висота НРМ 75 (55.8–91.5)  м
Водойма Димбовіца
Офіційна мова румунська (Румунія)
Назва мешканців англ. Bucharester, есп. Bukareŝtano, нім. Bukarester, нім. Bukaresterin, нім. Bukaresterinnen, фр. Bucarestoise[1], фр. Bucarestois[1], рум. bucureștean, рум. bucureșteancă, словен. Bukareščan і словен. Bukareščanka
Міста-побратими Амман, Анкара, Афіни, Атланта, Кишинів, Дамаск, Монреаль, Нікосія, Пекін
Часовий пояс UTC+2
Номери автомобілів B
GeoNames 683506
OSM r377733  ·R
Поштові індекси 010011 - 062397
Міська влада
мер Бухарестаd Сорін Опреску
Вебсайт pmb.ro
Мапа
Мапа
Бухарест. Карта розташування: Румунія
Бухарест
Бухарест
Бухарест (Румунія)
CMNS: Бухарест у Вікісховищі

Бухаре́ст, також Букаре́шт[2] (рум. București, Букуре́шть) — столиця Румунії, індустріальний та комерційний центр країни. Місто розташоване на південному сході країни, на берегах річки Димбовиці.

Церква святого Спиридона

За європейськими стандартами Бухарест — не старе місто. Перші згадки про нього з'являються 1459 року.[3] Місто стало столицею Румунії в 1862 році та постійно підтверджує свій статус осередку румунської культури, мистецтва та політики. Його еклектична архітектура є сумішшю історичного, перехідного, комуністичного й сучасного стилів. У період між двома Світовими війнами завдяки елегантній міській архітектурі та винахідливості міської еліти, Бухарест отримав ім'я «Париж Сходу», або «Маленький Париж» (Micul Paris).[4]

Попри те, що багато будинків і районів в історичному центрі було сильно пошкоджено або знищено під час війни, землетрусів, а також під час виконання програми Ніколае Чаушеску із систематизації Румунії, багато чого збереглося. Останнім часом місто переживає економічний та культурний бум.[5]

Етимологія

[ред. | ред. код]
Супутникове фото Бухареста, 2005

Походження імені невизначене: за різними легендами, Бухарест заснований Букуром, що був чи то принцом, чи то злочинцем, чи то пастухом.[6] В румунській мові слово bucur означає радісний, задоволений. Назва явно пов'язана зі словом bucurie («радість»), що також споріднене з албанським bukur («прекрасний»).

Географія

[ред. | ред. код]

Бухарест розташований на південному сході Румунії, у центральній частині Нижньодунайської рівнини, на річці Димбовіца, за 45 км від Дунаю і за 230 км від Чорного моря.

Клімат

[ред. | ред. код]
Клімат Бухареста
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 17,1 22,6 27,0 32,2 35,0 39,0 41,2 40,7 37,2 35,0 25,1 18,4 41,2
Середній максимум, °C 1,5 4,1 10,5 18,0 23,3 26,8 28,8 28,5 24,6 18,0 10,0 3,8 16,5
Середня температура, °C −1,5 0,3 5,2 11,2 16,7 20,5 22,3 21,6 17,3 11,1 4,4 0,1 10,8
Середній мінімум, °C −5,5 −3,3 0,3 5,6 10,5 14,0 15,6 15,0 11,1 5,7 1,6 −2,6 5,7
Абсолютний мінімум, °C −24,8 −26,1 −19,9 −7 −1,1 1,6 7,0 5,0 −3 −8 −18,8 −25,6 −26,1
Норма опадів, мм 40 36 38 46 70 77 64 58 42 32 49 43 595
Вологість повітря, % 89 83 75 71 69 70 68 68 73 79 85 88 76
Джерело: worldweather.org, Погода и Климат

Історія

[ред. | ред. код]

Влад Цепеш заснував Бухарест як фортецю 1459 року, щоби зупинити просування Османської імперії. Бухарест став столицею князівства Валахія у 1698 і Румунії — у 1861. Під час Румунської революції 1989 р. у місті були жорстокі бої.

Культура

[ред. | ред. код]

Освіта

[ред. | ред. код]

Населення

[ред. | ред. код]
Демографічна таблиця
Рік Населення
1789 30 030
1831 ▲ 60 587
1859 ▲ 122 000
1900 ▲ 282 000
1918 ▲ 383 000
29 грудня 1930, перепис ▲ 633 550[7]
1938 ▲ 646 700[8]
25 січня 1948, перепис ▲ 1 025 180[7]
21 лютого 1956, перепис ▲ 1 177 661[7]
15 березня 1966, перепис ▲ 1 366 684[7]
5 січня 1977, перепис ▲ 1 807 239[7]
1 липня 1990, оцінка ▲ 2 127 194
7 січня 1992, перепис ▼ 2 067 545[7]
18 березня 2002, перепис ▼ 1 926 334[7]
1 липня 2005, оцінка ▼ 1 924 959
1 липня 2007, оцінка ▲ 1 931 838[9]
1 січня 2009, оцінка ▲ 1 944 367[10][11]

Населення Бухареста, за переписом 2002 року, становить 1 926 334 мешканців,[7] що є 8.9 % від загального населення Румунії. Окрім цього, близько 200 000 людей з приміських територій щоденно приїжджають до міста на роботу, переважно з Ілфова.

За історію міста було два проміжки швидкого росту населення — у кінці 19 століття, з розростанням міста та збільшенням його ролі, та в період комунізму через організовану кампанію урбанізації, коли багато людей переїхало з сільської місцевості до столиці. На цей час, через заборону на аборти та контрацепцію в період Чаушеску, також мав місце значний природний приріст.

Приблизно 96.9 % населення Бухареста складають румуни. Друга за величиною етнічна група — цигани, частка яких 1.4 %. Серед представників інших національностей — угорці (0.3 %), євреї (0.1 %), турки (0,1 %), китайці (0,1 %) та німці (0,1 %). Греки та вірмени в кінці 19-го та на початку 20 століття також відігравали помітну роль у житті міста.

Середня тривалість життя у 2003—2005 роках була 74,14 років, що приблизно на 2 роки більше, ніж в цілому по Румунії. Серед жінок ця цифра становила 77,41 років, серед чоловіків — 70,57.[12]

Релігія

[ред. | ред. код]

Бухарест є резиденцією Патріарха Румунської Православної Церкви, однієї з православних церков.

Місто є центром інших християнських організацій в Румунії, у тому числі Римсько-католицької архієпископії Бухареста, заснованої 1883 року, і Румунської греко-католицької єпархії святого Василя Великого, заснованої 2014 року.

У Бухаресті також знаходяться 6 синагог, у тому числі Хоральна синагога Бухареста, Велика синагога Бухареста і Храм Святого союзу. Останній був перетворений в Музей історії румунської єврейської громади, у той час як у великій і хоральній синагогах проводяться регулярні служби[13].

Проєкт мечеті місткістю 2000 осіб перебуває на стадії розробки. Будівництво фінансуватиметься урядом Туреччини та приватними особами[14].

Транспорт

[ред. | ред. код]

У Бухаресті діє найбільша транспортна мережа в Румунії і одна з найбільших у Південно-Східній Європі.

Громадський транспорт

[ред. | ред. код]

Система громадського транспорту складається з 77-кілометрової системи метро, ​​якою керує Metrorex, і мережі наземного транспорту – автобусів, тролейбусів і трамваїв.[15] Крім того, є також приватні мікроавтобуси, які сполучаються з сусідніми гмінами. У 2016 році RATB (раніше STB) здійснив 438 мільйонів поїздок.[16]

Автомобільний транспорт

[ред. | ред. код]

Бухарест є головним вузлом національної мережі доріг Румунії, три автомагістралі міжнародного значення (A1 до Пітешті, A2 до Констанці та A3 до Плоєшті) і дев’ять національних доріг (DN1 до Орадя, DN1A до Брашова, DN2 до Сучави, DN3 до Калараш), DN4 до Олтеніти, DN5 до Джурджу, DN6 до Тімішоари та Ченаду, DN7 до Недлака та DN71 у бік Синаю).

В Бухаресті діє автовокзал «Філарет», що обслуговує міжміські і міжнародні автобусні рейси.

Повітряний транспорт

[ред. | ред. код]

Біля Бухареста розташований міжнародний аеропорт (колишній аеропорт Отопень), який обслуговує майже 11 мільйонів пасажирів у 2016 році.[17] У ньому працюють авіакомпанії TAROM, Alitalia, Lufthansa, Air Canada і Air France. Приватні румунські авіакомпанії використовують міжнародний аеропорт «Аурел Влайков».[18]

Залізничний транспорт

[ред. | ред. код]

Найважливішою залізничною станцією є Гара-де-Норд, звідки щодня відправляються та прибувають потяги з різних румунських населених пунктів, а також з європейських міст. Через Північний вокзал щодня проходить 283 потяги від державного оператора CFR Călători, а також від приватних операторів, таких як Astra Trans Carpatic, Regio Călători, Transferoviar Călători тощо.

Водний транспорт

[ред. | ред. код]

Хоча місто стоїть на річці, вона є несудноплавною, і тому Бухарест ніколи не був портовим містом, на відміну від Констанци та Галаца. Проте споруджується канал Дунай — Бухарест довжиною 73 км, по завершенні будівництва якого місто буде сполучене з річкою Дунай та, через ще один канал, з Чорним морем. Очікується, що цей канал стане повноцінним компонентом транспортної системи та значно збільшить об'єм морських перевезень.

Спорт

[ред. | ред. код]

У Бухаресті базуються футбольні клуби «Динамо», «Стяуа», «Рапід» (всі три команди виступають у Лізі I) та «Прогресул» (Ліга IV).

Злочинність

[ред. | ред. код]
Докладніше: Злочинність в Бухаресті

Галерея

[ред. | ред. код]

Міста-побратими

[ред. | ред. код]

Список міст-побратимів:[19]

Країна Місто Дата
Албанія Албанія Тирана 2007[20]
Бразилія Бразилія Ріо-де-Жанейро 2002[21]
Бразилія Бразилія Сан-Паулу 2000[22][23]
Болгарія Болгарія Софія
Канада Канада Монреаль[19]
КНР КНР Пекін 2005[24]
Кіпр Кіпр Нікосія 2004
Греція Греція Афіни 1993
Йорданія Йорданія Амман 1999
Угорщина Угорщина Будапешт 1991
Молдова Молдова Кишинів
Нігерія Нігерія Лагос
Філіппіни Філіппіни Маніла[25]
Росія Росія Москва
Туреччина Туреччина Анкара 1998
Туреччина Туреччина Стамбул
Велика Британія Велика Британія Лондон
США США Атланта 1994
Чехія Чехія Мост

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Уродженці

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
  2. ↑ Харківський правопис
  3. ↑ Bucharest Travel Guide [Архівовано 15 липня 2007 у Wayback Machine.], Fodors
  4. ↑ Бухарест, маленький Париж Сходу [Архівовано 21 лютого 2006 у Wayback Machine.].
  5. ↑ Bucica, 2000, p.6.
  6. ↑ DEX online – Cautare: bucur. Dexonline.ro. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 7 липня 2009.
  7. ↑ а б в г д е ж и (англ.) INS. Romanian Statistical Yearbook (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 12 лютого 2009.
  8. ↑ (рос.) Бухарест // Большая советская энциклопедия / О. Ю. Шмидт. — 1. — Москва : Государственный институт «Советская энциклопедия», 1941. — Т. 49. — С. 550. — 45500 прим.
  9. ↑ Romania in Cifre-2008 (Romanian) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 червня 2011. Процитовано 14 березня 2011.
  10. ↑ Populația stabilă la 1.01.2009 (Romanian) . INSSE. 19 травня 2009. Архів оригіналу за 26.07.2009. Процитовано 20 травня 2009.
  11. ↑ Demographia World Urban Areas & Population Projections (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 14 квітня 2011.
  12. ↑ (рум.) Populația și fenomene demografice pe sectoare administrative ale Municipiului București
  13. ↑ Stanciulescu, Anda (1–31 March 2014). «La Pas Prin Sinagogile Bucureștene» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 серпня 2016. Процитовано 10 вересня 2017.
  14. ↑ Protocol for building the mosque in Bucharest was signed / Nine o'clock. Архів оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 10 вересня 2017. [Архівовано 2017-09-11 у Wayback Machine.]
  15. ↑ Linii de transport RATB. Regia Autonomă de Transport București.
  16. ↑ Cosmina Fernoaga, Catiușa Ivanov (29 noiembrie 2017). ANALIZĂ Cluj vs. București la transport public: probleme comune, soluții diferite. HotNews.
  17. ↑ (англ.) European Airport Traffic Trends 2017: Passenger numbers. anna.aero.
  18. ↑ Andreea Mioara Neferu (29 mai 2012). Câte avioane mai aterizează sau decolează de pe Aeroportul Băneasa. Ziarul Financiar.
  19. ↑ а б Academy of Economic Studies – Short History of Bucharest. Ase.edu.ro. Архів оригіналу за 11 травня 2008. Процитовано 31 січня 2010. [Архівовано 2008-05-11 у Wayback Machine.]
  20. ↑ Twinning Cities: International Relations (PDF). Municipality of Tirana. www.tirana.gov.al. Архів (PDF) оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 23 червня 2009.
  21. ↑ Wikisource.org [Архівовано 12 березня 2020 у Wayback Machine.] (порт.)
  22. ↑ Prefeitura.Sp – Descentralized Cooperation. Архів оригіналу за 24 грудня 2008. Процитовано 15 березня 2011.
  23. ↑ International Relations – São Paulo City Hall – Official Sister Cities. Архів оригіналу за 21 травня 2010. Процитовано 15 березня 2011.
  24. ↑ Sister Cities. Beijing Municipal Government. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 23 червня 2009.
  25. ↑ Sister Cities of Manila. © 2008–2009 City Government of Manila. Архів оригіналу за 6 серпня 2009. Процитовано 2 липня 2009.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бухарест&oldid=44204265
pFad - Phonifier reborn

Pfad - The Proxy pFad of © 2024 Garber Painting. All rights reserved.

Note: This service is not intended for secure transactions such as banking, social media, email, or purchasing. Use at your own risk. We assume no liability whatsoever for broken pages.


Alternative Proxies:

Alternative Proxy

pFad Proxy

pFad v3 Proxy

pFad v4 Proxy