стояти

стояти (język ukraiński)

космона́вт стої́ть (1.1)

автомобі́ль стої́ть (1.2)

буді́вля стої́ть (1.4)

заво́д стої́ть (1.5)

та́бір стої́ть (1.6)

ві́йсько стої́ть (1.7)

transliteracja:

stoâti

wymowa:

стоя́ти zobacz zasady wymowy ukraińskiej

znaczenia:

czasownik nieprzechodni niedokonany

(1.1) stać (na nogach, w pionowej pozycji)

(1.2) stać (nie ruszać się, pozostawać w jednym miejscu)

(1.3) wykonywać jakąś pracę pozostając na nogach

(1.4) być posadowionym na jakiejś podstawie, fundamencie

(1.5) nie pracować (o fabryce, linii produkcyjnej itp.)

(1.6) rozkładać się na postój, biwak, odpoczynek itp.

(1.7) stać, zatrzymywać się celem przygotowania do operacji wojskowych

(1.8) wytrzymywać atak, trzymać się w boju

(1.9) aktywnie bronić, wstawiać się za kimś

(1.10) istnieć, mieć miejsce, nie znikać (o zjawiskach)

(1.11) istnieć, być rzeczywistym (o bytach)

(1.12) zajmować określone miejsce pośród innych

(1.13) być przebywać w jakimś stanie

(1.14) być na jakimś poziomie, zajmować miejsce, położenie (np. o ciałach niebieskich)

(1.15) pot. w przeczeniach „не стояти“ → nie szczędzić pieniędzy, majątku

(1.16) pot. uważać coś za wartościowe

(1.17) przen. zagrażać

(1.18) tylko rozk. „стій“, „стійте“ używa się jako nakaz albo prośbę zatrzymania się, pozostawania w bezruchu

(1.19) tylko 3 os. „стоять“ być czymś za co ktoś jest odpowiedzialny

odmiana:

(1.1-17) koniugacja II 

 

bezokolicznik			стоя́ти
		liczba pojedyncza		liczba mnoga
	tryb rozkazujący
	1 os.			сті́ймо
	2 os.	стій		сті́йте
	czas przyszły
	1 os.	стоя́тиму		стоя́тимемо, стоя́тимем
	2 os.	стоя́тимеш		стоя́тимете
	3 os.	стоя́тиме		стоя́тимуть
	czas teraźniejszy
	1 os.	стою́		стоїмо́, стої́м
	2 os.	стої́ш		стоїте́
	3 os.	стої́ть		стоя́ть
	imiesłów przymiotnikowy czynny		стоя́чий
	imiesłów przysłówkowy współczesny		стоячи́
	czas przeszły
	m	стоя́в		стоя́ли
	ż	стоя́ла
	n	стоя́ло
	imiesłów przymiotnikowy przeszły
	imiesłów przymiotnikowy bierny
	forma bezosobowa
	imiesłów przysłówkowy uprzedni		стоя́вши

przykłady:

(1.1) Ой, чий то кінь стоїть, що сива гривонька? → Oj, czyj to koń stoi, z siwą grzywą?

składnia:

kolokacje:

synonimy:

antonimy:

hiperonimy:

hiponimy:

holonimy:

meronimy:

wyrazy pokrewne:

rzecz. стояння n, стояннячко n, стоянка ż, стояк m, стоян m, стоянець m, стоянок m, стоїще n, стойка ż, стійка ż, стійкість ż

czas. стоятися ndk.

przym. стоячий, стоянковий, стояковий, стійковий, стійкий

przysł. стоячки, стоячи, стійма, стойма, стійми, стійко

związki frazeologiczne:

більмо́м стоя́ти / стоя́ти більмо́м в о́ці • на пого́ді стоя́ло • ру́ки не туди́ стоя́ть • смерть стої́ть за плечи́ма / смерть стої́ть з косо́ю за плечи́ма • стоя́ти бі́ля керма́ • стоя́ти бі́ля коли́ски • стоя́ти в голові́ • стоя́ти в одно́му ряду́ • стоя́ти пе́ред очи́ма / стоя́ти в оча́х / стоя́ти пе́ред душе́ю • стоя́ти горо́ю • стоя́ти жу́жмом • стоя́ти за спи́ною • стоя́ти кілко́м в го́рлі / стоя́ти ко́лом в го́рлі • стоя́ти кі́сткою в го́рлі / стоя́ти кі́сткою попере́к го́рла • стоя́ти клубко́м в го́рлі • стоя́ти над безо́днею / стоя́ти край безо́дні • стоя́ти лу́бом • стоя́ти сті́ною / стоя́ти му́ром • стоя́ти на Бо́жій доро́зі • стоя́ти на двох кла́дках • стоя́ти над моги́лою / стоя́ти над гро́бом • стоя́ти над душе́ю • стоя́ти на мі́сці / стоя́ти на одно́му мі́сці • стоя́ти на одно́му • стоя́ти на передови́х пози́ціях • стоя́ти на пози́ції • стоя́ти на розпу́тті • стоя́ти на своє́му / стоя́ти на свої́м • стоя́ти на то́чці зо́ру • стоя́ти на чолі́ • стоя́ти о́сторонь • стоя́ти під вінце́м • стоя́ти ра́нгом ви́ще • стоя́ти ру́ба • стоя́ти стовпо́м • час не стої́ть • як стій • як стій та бач / як стій та диви́сь • час на часу не стоїть • колесо щастя не стоїть на одному місці

etymologia:

uwagi:

źródła: